ЩО ПРИВЕЗТИ З ЛІСАБОНА

Крім портвейну, взуття та виробів з пробки, зі столиці Португалії потрібно везти їжу. Здається, смішно: "Ну, хіба у нас немає сиру або ковбаси?". Я впевнена, що коли ви спробуєте, то підтвердите, що таких у нас немає.

Гастрономія відображає культуру та історію країни. І для мене якийсь новий сир, оливкова олія, шинка та пляшка вина - набагато цікавіші та корисніші сувеніри, ніж магніт чи серветка.

Якщо ви поділяєте такий підхід, то мій список дуже допоможе вам вибрати подарунки в гастротурі по Португалії.

Магазин 100% зроблених у Португалії сувенірів і упаковка з дуже приємним ретро-дизайном. У них чотири магазини в Лісабоні й один у Порту. Там можна застрягти на годину, перебираючи звичайні предмети з повсякденного життя країни, але в гарному оформленні: ювелірні вироби, авторська вишивка, фаянс, посуд, парфумерія, канцтовари, книжки й листівки, мийні та гігієнічні засоби, продукти харчування. У 2009 році він був обраний Time Out Lisboa як один із 10 найоригінальніших магазинів у місті.

Детальні поради, як обрати і де придбати в Лісабоні - забирайте в моєму списку "Вина Португалії".

У Португалії чудово налагоджено виробництво сирів, у кожному регіоні своїх. Ви помітите, наскільки португальці цінують свої продукти. Їх подають у супроводі мармеладу або пасти з айви, часто з келихом портвейну або червоного сухого вина з тієї самої місцевості, звідки і сир (принцип теруару).

Дві поради:

1) назви сирів запам'ятати складно. Але якщо на упаковці бачите DOP - це один із 16 захищених за найменуванням і методом виробництва сирів, точно заслуговує на увагу;

2) навіть якщо не любите козячі та овечі сири, спробуйте їх тут. Я бачила, як змінюється вираз обличчя у людей, які раніше терпіти не могли овечий сир.

І ось короткий словничок для вибору сиру:

• Curado - витриманий
• Queijo - сир
• Queijo fresco - свіжий сир, кисломолочний сир
• Cabra - коза
• Ovelha - вівця
• Leite - молоко
• Vaca - корова

Ціни: від 2,5 євро за упаковку 100-250 гр.

У гастрономічному турі Лісабоном ми познайомимо вас з усім розмаїттям португальських сирів. А поки перерахую найпопулярніші.

Овечий Queijo da Azeitão. Це дуже м'який сир, тому вам не потрібно використовувати ніж. Він має виразний і сильний смак, його зазвичай намазують на багет або крекер.

Коров'ячий Queijo da Ilha - "сир з острова". Виробляється на далеких Азорських островах, де корів більше, ніж людей. Має дуже сильний, насичений смак і чудовий у бутербродах або його труть на пасту. Інші класні азорські сири: Queijo de São Jorge і Queijo do Pico.

Queijo Flamengo. Найпростіший і найуніверсальніший з усіх португальських, але дуже смачний. Він продається скибочками, брусками і тертий. Дуже добре підходить для бутербродів і як закуска з шинкою.

Овечий м'який Queijo da Serra da Estrela (гірський сир із Серра-да-Ештрела). Найголовніший і заслужено знаменитий. Виробляється в найвищому гірському регіоні країни. Ви впізнаєте його за тим, як млосно він витікає з розрізаної головки сиру. Найчастіше його їдять ложкою.

Овечий твердий Queijo de Nisa. Цей сир має злегка цитрусовий післясмак і його подають із крекерами.

Queijo Picante da Beira Baixa з овечого або козячого молока - для любителів пікантного інтенсивного смаку. Для транспортування попросіть упакувати у вакуум.

Португальський варіант хамона. Просолений і просушений або прокопчений свинячий окіст, задня або рідше передня нога. Найдорожчий і найвишуканіший варіант - це 24- або 40-місячна Presunto Pata Negra або presunto ibérico, від чорної іберійської свині з регіону Алентежу, яка харчувалася жолудями. Можна купити у звичайному супермаркеті або в історичній крамниці делікатесів.

Починають у зимовий час. М'ясо протягом трьох днів витримують у суміші часнику з білим вином, лавровим листом, сіллю та гострим перцем за низької температури. Після миття і сушіння ногу натирають крупною сіллю і підвішують у спеціальних сушарках із контрольованою температурою і вологістю. Через 10-20 днів знімають, ретельно вимивають від солі і знову вивішують сушитися від 4 до 12 місяців. Після цього м'ясу вже безпечно продовжувати в'ялитися за більш високої вуличної весняної температури (близько 25ºC). Гарне презунту роблять далеко від океану, щоб зайва волога в повітрі не псувала продукт.

Знаменита presunto de Lamego DOP додатково коптиться в диму. Витримується в сушарці близько двадцяти днів, і в коптильні три тижні, потім покривається паприкою для збереження.

Ціни: в Лісабоні від 12 євро/кг до 50 євро/кг залежно від типу.

Португальці - великі любителі м'ясних закусок. Їх привозять до столиці з різних частин країни. І вже тільки за ковбасами можна вивчати багату географію з різноманітними ландшафтами і віковими гастрономічними традиціями. У кожного типу ковбаси є своя історія, свій характерний смак і особливе застосування.

Багато барів і ресторанів пропонують дошки з нарізкою місцевих ковбас, зазвичай зі свинини. Рідше з птиці та дичини. Якщо щось із нарізки сподобалося - просіть офіціанта написати вам на папері назву і шукайте потім у супермаркеті або в магазині делікатесів. Улюблені лісабонцями ковбаси я перерахувала в статті "Що спробувати з їжі в Лісабоні".

Ось ще пара назв сиров'ялених делікатесів:

• alheiras - ковбаси з телятини, качиного м'яса, курятини або кролятини, з додаванням хліба. Придумані євреями як спосіб обдурити португальську інквізицію;
• chouriços (копчені ковбаси);
• salpicão - найкраща ковбаса в Португалії, найблагородніша і найтрадиційніша. Її роблять із копченої свинячої вирізки;
• paio - схожа на попередню, але більша і з великою кількістю жиру;
• monelhas - з рубаних субпродуктів, різних видів м'яса і жирів. Традиційно їдять взимку;
• sanguinhas - кров'янка з жиром, панірувальними сухарями, цибулею, перцем, кмином і петрушкою.

Ціни: за "колечко" хорошої ковбаси від €5. Просіть упакувати у вакуум: "Por favor embalar a vácuo".

Коли я розсмакувала португальську оливкову олію, то моя улюблена з Апулії (італійського півдня) трохи посунулася на п'єдесталі.

Португальською олія з олив звучить як "azeite" і походить від арабської мови. Саме маври ввели культуру оливи на Піренейському півострові. Це один із перших продуктів, які Португалія експортує з 15-16 століть.

А 2016 року Португалія стала 8-м за величиною виробником у світі. Якість у олій дуже висока. І, що важливо, вони мають відмінне співвідношення ціни та якості.

Олія з півночі та півдня країни відрізняється за терпкістю та смаком. Пробуйте і вибирайте своє. Рекомендую таких виробників: Arvolea, Monte Ermos, Rosmaninho, Olimontes, Cabeço das Nogueiras, Andorinha, Oliveira da Serra, Cortes de Cima, Carm.

Ціна: 6-15 євро за 250-500 мл красиву пляшечку в спеціалізованих бутиках. Якщо купуєте в супермаркеті, то від 3-5 євро за невелику пляшку.

У багатьох сувенірних магазинах ви знайдете знамениті бляшані банки з португальськими сардинами в стилі ретро. Це досі оригінальний подарунок. На жаль, який перестав бути дешевим.

У спеціалізованих магазинах ціна за баночку доходить до 7-9 євро. Наприклад, у такому як Mundo Fantástico da Sardinha Portuguesa (Фантастичний світ португальської сардини) у центрі міста. Ви його точно не пропустите. У нього можна зайти і захопитися фантазією господарів. Їхня найкраща ідея - поставити на банках великим шрифтом роки з 1916-го. Щоб можна було купити на подарунок людині банку з роком її народження.

Але консерви можна вибрати і в супермаркеті за 3-4 євро. Є сардини на будь-який смак: натуральні, в оливковій олії, в соняшниковій олії, в гострій олії, з лимоном, часником тощо.

Крім цього, я люблю привозити чудові консерви:

• тунець (atum),
• тріска (bacalhau),
• восьминіг (polvo),
• мідії (mexilhão),
• ікра сардини або скумбрії (ovas),
• анчоуси (filetes anchovados),
• скумбрія (сavala),
• мінога (lampreia),
• кальмари (lulas),
• лосось (salmão).

Як вибрати: переконайтеся, що в банці цілі сардини, якщо хочете класичні цілі рибки. Якщо любите паштети, то буде вказано: patê de sardinha. І щоб вони були упаковані на португальській території. Перевірте в чому вони - натуральні, в томатному соусі чи в олії, щоб вибрати на свій смак.

Португальці - великі любителі кави. Лісабонець випиває до 5-7 чашок на день. Це не дивно, оскільки вони перші жителі Західної Європи, які відкрили каву в 15 столітті. Кава є невід'ємною частиною повсякденної культури в Португалії. І загалом тут вона хороша, якщо ви любите класичне темне обсмажування. Багато хто вибирає бренд Delta.

Ціна: 2-4 євро за пачку 250 грамів у супермаркеті.

Португалія - світовий лідер з вирощування коркового дуба і виробництва речей з нього. Ґлантації коркового дуба розкидані по всій провінції Алентежу і південніше. У численних крамничках Лісабона в районі Байша можна знайти різні практичні речі з корка: сумки, взуття, краватки, косметички, чохли для телефону, прикраси, ремені, гаманці та портмоне, капелюхи, парасолі, фартухи та кепки, ручки та пенали. Акуратно обирайте - через високу популярність таких сувенірів можна натрапити на несправжню пробку або виріб із Китаю. У Лісабоні є надійний магазин із хорошим дизайном Cork & Co.

У Португалії можна купити якісні та відносно доступні за ціною моделі взуття місцевого виробництва. Тільки одна особливість - чоловічі розміри часто закінчуються 42 або 43 розміром, оскільки самі португальці невисокі і мають невелику ногу. І дизайн у взуття часто своєрідний.

У торгових центрах і в бутиках на Авеніда Лібердаде є одяг усіх основних світових брендів. Ціни поки що нижчі, ніж у Мілані чи Парижі.

У перші дні в Лісабоні вам буде хотітися сфотографувати всі азулежу на фасадах у місті. І не тільки в столиці. По всій країні ви милуватиметеся церквами, монастирями, музеями, залізничними вокзалами та магазинами, прикрашеними цією барвистою і розписаною вручну плиткою.

Цю традиційну біло-блакитну розписану керамічну плитку завезли маври на Піренейський півострів у 14 столітті. У 15 столітті іспанська Севілья стала важливим центром виробництва плитки. У 16 столітті португальці вирішили виготовляти свої власні розписані вручну плитки з використанням синього та білого кольорів. А з 17 століття португальські плитки стануть різнокольоровими.

Пік виробництва азулежу в Португалії припадає на 19 століття, коли багато аристократів замовили азулежу для прикраси своїх палаців. Відтоді традиція підтримується маленькими ремісничими фабриками, які продовжують виробляти плитку за тією ж технологією, якій понад 500 років. Сьогодні більша частина цієї продукції експортується або призначена для оновлення/відтворення існуючих плиток.

Це чисте натхнення для дизайнерів і художників. Ви побачите, що на жодному з будинків малюнок не повторюється. Тому це один із найпопулярніших сувенірів. У нашому гастротурі ми заїжджаємо в одну з таких майстерень, яка й досі вручну створює кожну плитку для замовників зі США чи Японії. Бачимо весь процес роботи від початку до кінця.

Наш винний тур до Португалії включає в програму відвідування майстерні азулежу.

Португальське мило виробників Claus Porto, Castelbel і Ach Brito гарно запаковане в стилі ар-нуво і Art Décor, що робить їх одними з найкращих сувенірів місцевого виробництва, які можна привезти з Лісабона друзям і родині.