Гастрономічний тур
ПОРТУГАЛІЯ

Сьогодні – великий винний день. Ми їдемо в долину річки Дору, де мріють побувати багато винних любителів та професіоналів світу.

Долина регіону Дору, внесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, – це одні з найбільш захоплюючих краєвидів у Португалії.

Дізнаємося про історичне значення регіону Дору не лише для всього світового процесу виноробства, а й для португальської ідентичності загалом.

Регіон Алту-Дору в Північній Португалії, розташований уздовж річки Дору, – це перший апелласьон у світі. Тобто виноробний район із законодавчо захищеним географічним найменуванням. Він ним став ще 1756 року.

А портвейн – найвідоміше кріплене вино у світі. Але відомим його зробили не португальці, а англійці. У XVII століття король Англії заборонив ввезення вина з Франції. Розумні винні підприємці почали шукати заміну французьким винам і натрапили на недороге вино з півночі Португалії з долини Дору. Але при перевезенні морем з Португалії до Англії сухе вино скисало від качки та задухи у трюмі. Вирішенням проблеми стало «кріплення» - «консервування» вина додаванням до нього бренді та цукру. Так з'явився портвейн.

Але почнемо ми день у гостях на сімейній виноробні вінью верде – відомого «зеленого вина». Затишний будинок-агрітуризмо, виноробня і виноградники навколо.

Винороб Жуана розповість нам, що означає цей термін. Чому зелене вино може бути білим, рожевим та навіть червоним.

І як виробляють це легке молоде вино. Познайомимося із сімейною справою у прямому значенні слова – її батько був професором енології в університеті в Лісабоні.

Спробуємо їхню лінійку вин із легкими закусками. Відпочинемо у симпатичному дворику.

І рушимо далі в долину Дору.

Тому що настав час традиційного португальського обіду разом із місцевими винами Дору.

Обід нам подадуть на виноробні із захоплюючим видом на терасові виноградники долини.

Познайомимося з португальськими локальними сирами і презунто – в'яленим свинячим окістом, португальським братом хамона та прошутто. На обід нам подадуть страви за домашніми рецептами виноробів Долини.

Ось рис із качкою, наприклад. Arroz de Pato. Одна ця страва розповість про історію Португалії більше, ніж багато музеїв.

Ця страва сьогодні – типовий сімейний рецепт недільного обіду.

Виробництво рису в Португалії – мусульманська спадщина. Потім його вирощування було заборонено через ризик малярії. Але в 19 столітті посіви поступово відновлювалися і рис став основою португальського сільського господарства. Його виробництво поширилося у всіх регіонах країни з 1930-х років. Культивований сорт – Кароліно, який використовується для приготування аррож-де-пато та багатьох інших щоденних португальських рецептів.

Arroz de Pato традиційно готується з дикої качки, смак якої більш виражений, а м'ясо менш жирне. Рис готується з використанням техніки естругідо – обсмажування рису в суміші цибулі та жиру так само, як при приготуванні різотто (тостатура) або рисового плову.

А ще у цій страві використовується chouriço – португальський брат іспанської ковбаси чоризо. Це копчена гостра ковбаса зі свинини, заправлена кмином, болгарським перцем, часником та білим вином.

Схожі рецепти є в Іспанії, Бразилії, Перу та Колумбії.

Бачите, скільки історичних та національних мотивів переплітається в одній страві!

Завершимо день відвіданням ще одного відомого винного маєтку, де спробуємо чудові вина і дізнаємося все про історію, виробництво та культуру портвейну.
Розберемося в портвейнах із винним експертом. Навчимося правильно подавати та поєднувати кріплені вина з їжею.

Вранці виселяємося з готелю і вирушаємо на прогулянку старим Порту.

Пройдемо мостом Луїша I. Знаменитий старовинний металевий міст - одна з головних визначних пам'яток Порту. Побудований у 1881-1886 роках, він перетинає річку Дору і відокремлює Віла-Нова-де-Гайя з безліччю винних складів і знаменитий район Рібейра.

Порту - друге за величиною місто Португалії і столиця її північного регіону. Назва Порту стосується як міста, так і великого мегаполісу, в якому проживає понад 2,4 мільйона осіб.

Побачимо найвідоміші та найкрасивіші місця міста: церкви та площі, бруковані вулички та оглядові майданчики. Район різнокольорових будинків Ribeira, у якому хочеться фотографувати кожну деталь.

Історичний центр Порту розташований на березі річки Дору, і внесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

На обід нас чекають на виноробні ігристих вин. Це наша улюблена виноробня в регіоні Байррада (Bairrada). Їй понад 80 років.

Байрраду у винному світі не дарма називають португальською Шампанню. Тут традиційним класичним методом виробляють вишукані ігристі вина, яскраві та свіжі.

Основний сорт - автохтон Бага (Baga), дуже вимогливий і складний у вирощуванні. Але португальські винороби бачать, як через тяжку працю з нього народжуються вина з потенціалом здивувати весь світ.

Побачимо старі підвали, в яких зберігається понад два з половиною мільйони пляшок ігристого вина!

Спробуємо класичні білі та рожеві ігристі. А також рідкість у всьому іншому світі - Espumante Tinto Bruto, червоне "шампанське", на якому спеціалізується Португалія.

На обід нам подадуть молочне порося Лейтау (Leitão assado à Bairrada) - символ кухні регіону. Воно входить до рейтингу "7 гастрономічних чудес Португалії".

Те, що можна спробувати тільки тут. І за чим самі португальці приїжджають сюди на вихідні.

Перший записаний рецепт молочного поросяти знайшли в записах місцевого монастиря від 1743 року.

І він досі незмінний!

М'ясо приправляють традиційним способом пастою із солі та перцю, поміщають на шпажку на дві години в дров'яну піч. І завдяки вправним рукам майстрів, які передають один одному у спадок тонкощі його повільного приготування, це порося, справді, стає божественним на смак.

Увечері приїжджаємо до Лісабона і селимося в готель. Ми з вами живемо в красивому 4-зірковому готелі в самому центрі Лісабона на авеню відомих брендів і ресторанчиків.

Сьогодні йдемо знайомитися зі столицею Португалії.

Одна людина нам якось сказала: "Будьте обережні, якщо вирішите прогулятися Лісабоном. Ви захочете залишитися тут назавжди".

Перевіримо?

Йдемо на душевну прогулянку містом. У його серці - район Байша Шиаду, де найкрасивіші палаци, площі, місця для шопінгу.

Ми відчуємо яскраву індивідуальність Лісабона. Люди, культура, гастрономія, музика, архітектура, атмосфера, пагорби й оглядові майданчики, вуличне мистецтво, плинна португальська мова...

Спробуємо знамениті португальські солодкі кошики з кремом паштел, у які закохався весь світ. І порівняємо з тістечками з Порту.

Круглий кошик із листкового тіста із заварним яєчним кремом, посипаний корицею і цукровою пудрою. Ми знаємо те місце, де їх найкраще їсти свіжоспеченими і теплими.

Додамо "біку" (так місцеві називають еспресо), і чарку жиньї (вишневої настоянки) - і ось ми вже відчуваємо щасливий ритм міста і бачимо світ очима лісабонця.

Побачимо головні площі та палаци, прикрашені вручну розписаною керамічною плиткою азулежу.

Мистецтво азулежу з'явилося в Португалії ще в 13 столітті, з вторгненням маврів і впливом Севільї. А сьогодні це обличчя міста.

Ви поки не повірите, але кожне місце в Лісабоні хочеться фотографувати. Від вуличних кав'ярень до палаців, від дахів до брукованих вулиць - все радує око. Весь Лісабон як один великий музей сам по собі.

А ще в Лісабоні чарівне світло. Це важко пояснити, поки там не побуваєш. Особливе світло і колір міста.

Обідати вирушаємо в знакове лісабонське місце з найкращими морепродуктами. Устриці і краби, тюрбо і дорада, креветки і каракатиці на грилі, вонголе і мідії, рідкісні і дорогі молюски персебеш... З чудовими португальськими винами, які ми спеціально підібрали до обраних страв.

А після обіду вирушимо в минуле - дізнаємося історію Великих географічних відкриттів і як Португалія володіла половиною світу. Побачимо величні об'єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: монастир Жеронімуш і Белемську вежу.

На мілководді біля гирла річки Тежу охороняє місто найсимволічніша з усіх пам'яток Лісабона, вежа Белем заввишки близько 30 метрів.

Побудована в 1515-21 роках як сторожова фортеця і спочатку розташована в середині річки (водотік змістився за останні роки), вежа - найяскравіший прояв декоративної "морської" архітектури мануеліно.

Потім побачимо величний монастир Жеронімуш. Король Мануїл I замовив його будівництво, щоб ознаменувати відкриття Індії Васко да Гамою і показати значущість і багатство імперії.

Будівництво, в основному, фінансувалося за рахунок торгівлі спеціями, привезеними да Гама.

Головна визначна пам'ятка - витончена готична каплиця, в якій поховано головних історичних особистостей Португалії: Васко да Гама, самого Мануела I і поета Луїша де Камоенса, основоположника португальської мови (як Шевченко для українців і Данте для італійців).

Сьогодні прокидаємося і снідаємо рано. На нас чекає край землі.

Але спочатку чудова Сінтра. Це як Версаль під Парижем, тільки в рази затишніше і душевніше.

Резиденцією португальських монархів і аристократів вона стала в 14 столітті, коли тут був побудований літній королівський палац. Вибір короля був логічний. Якщо Лісабон влітку знемагав від спеки, в горах Сінтри стояла вічна весна. У XIX столітті Сінтра стала європейською столицею романтизму, тут бували лорд Байрон, Іоанн Штраус, Ганс Християн Андерсон. На душевну прогулянку до Сінтри вирушаємо і ми.

За високими парканами містичного палацу Кінти да Регалейра схований цілий всесвіт, сповнений символів і знаків. Повітряний палац, немов збудований із піску, неймовірної краси садом із мережею підземних ходів, алхімічною лабораторією та перевернутою вежею. Тут ми дізнаємося легенди і правду про власника - найзагадковішого персонажа португальської історії - мільйонера і мецената Антоніу Аугушту Карвальо Монтейру.

Ми спустимося в підземелля перевернутою вежею, пройдемо підземними лабіринтами і вийдемо до райського саду. Відвідаємо гроти, печери, піднімемося на вежі, а під кінець зазирнемо в гості до старого Монтейру і дізнаємося про непросту долю цього містичного місця.

На обід нас чекають в улюбленому рибному ресторані на березі океану. Це висококласний old-fashioned ресторан, де і сервіс, і кухня, і види - все, як треба. На нас чекають краби, карпаччо з креветок і ніжний восьминіг з холодним білим з регіону Дору. І великий і нескінченний Атлантичний океан...

Полву-a-лагарейру (Polvo à Lagareiro) - наша улюблена страва з усього, що пропонує багата португальська кухня. Восьминіг, запечений із картоплею на оливковій олії. Lagareiro - популярний спосіб приготування морепродуктів, який включає щедру порцію португальської оливкової олії. Правильно приготований восьминіг дуже ніжний і ароматний. А хороша португальська оливкова олія додає унікальний фруктовий і трохи гіркуватий смак.

А потім! Край землі. Найзахідніша точка Євразії.

"Aqui ... Onde a terra acaba e o mar comeca" - "Де закінчується земля і починається море". Це слова відомого португальського поета Луїса Камоенса про мис Рока. Таке ви навряд чи бачили раніше!

Хльост гучних хвиль і зачаровують скелі. Тут ми максимально відчуємо силу стихій і уявимо себе на місці великих мореплавців. Звідси великі португальці йшли в океан, у повну невідомість, бачили останній клаптик рідної землі. І сюди поверталися з трюмами, набитими спеціями, тканинами і дорогоцінним камінням і знову ступали на берег, відчували твердий ґрунт під ногами...

Сьогодні їдемо на великий рибний ринок за 50 км від Лісабона. Там на нас уже чекає місцевий чарівний шеф-кухар Маріу. З ним побуваємо на ринку, де дух захоплює від різноманітності морських гадів та розмірів атлантичної риби.

Дізнаємося, що за звір такий «персебеш», побачимо величезних тунців та рибу-меч, крабів та схилів, каракатиць та десятки видів молюсків.

Подивимося, як бос вибирає морепродукти. Побалакаємо з рибалками та торговцями.

А потім у нас у нас майстер-клас та довгий обід з нескінченним вином у шефа Маріу.

Дуже ввічливі, працьовиті та скромні – ось перші слова, якими хочеться описувати наших португальських друзів.

Вони пишаються своєю культурою та історією та готові поділитися цим з нами.
Шеф розповість нам секрети португальської кухні.

Можливо, шеф приготує своє фірмове борошно? Це бразильська народна страва. Не дивуйтеся, тому що дружина шефа Роза – бразилійка.

Чи наша улюблена португальська страва – polvo a lagareiro – восьминіг в оливковій олії, з часником, кінзою та найніжнішою солодкою картоплею в мундирі?

Чи паштет із бакаляу?

Довіримося вибору шефа, тут так заведено.