ЩО ПРИВЕЗТИ З ОЗЕРА ГАРДА

Щоб добути 1 кілограм шафрану, потрібно вручну зібрати 150 000 квітів і витратити 500 годин роботи. Не дивно, що це найдорожча спеція на землі. Шафран надає стравам теплого помаранчевого кольору, інтенсивного аромату та сильного смаку. Він збагачує різотто, супи, м'ясо, птицю і навіть рибні страви, десерти.

Шафран добувають із червоних рилець квітки крокусу (Crocus Sativus). Уже 3000 років тому його вирощували на родючих землях між Тигром і Євфратом. Він слугує хорошим консервантом і навіть знезаражує продукти.

Попри те, що шафран асоціюють із Близьким Сходом та Індією, сьогодні його вирощують і в Іспанії, Італії, Марокко, Франції.

Мікроклімат і родючі ґрунти озера Гарда ідеально підходить для вирощування шафрану. Він вирощується без добрив, пестицидів і хімікатів, його обробка проводиться повністю вручну.

Придбайте такий смачний і оригінальний сувенір як шафран із Поццоленго (Zafferano di Pozzolengo) від компанії Al Muràs або з Дезенцано (Zafferano di Desenzano). У Дезенцано можна знайти не тільки цю спецію в чистому вигляді, а й сир або біскотті з нею.

Використовуйте акуратно - на одну страву достатньо 2-4 рилець через їхній інтенсивний смак.

Ніжна, елегантна, зі зниженою кислотністю. Сподобається навіть тим, кому не подобається гіркота або терпкість в оливковій олії екстра верджин.

Колір олії Garda DOP варіюється від зеленого до жовтого, у запаху фруктові ноти. Смак легкий, навіть фруктовий, зовсім трохи пікантний і з легкою гіркуватістю. Аромати свіжої трави, ароматичних трав, сіна й артишоку та мигдальний післясмак. Використовується для заправки салатів, страв із риби та молюсків, овочевих страв, брускетт. І, звісно, вся річкова риба з озера Гарда смачніша з цією олією. Її роблять з оливок сортів казаліва (Casaliva) і леччіно (Leccino), зібраних вручну, методом холодного пресування.

Територія Гарди вважається найпівнічнішою землею, де ростуть оливкові дерева, на землі. Оливкову олію тут віджимали вже в бронзовому столітті. А в Стародавньому Римі її стали виробляти на продаж в інші регіони. Після століть занепаду від набігів варварів виробництво оливкової олії на озері відновили ченці середньовіччя.

Основний лайфхак щодо вибору італійської оливкової олії - що південніше вироблено, то інтенсивнішим буде смак. "Північні" олії з Лігурії або з озера Гарда ніжніші та легші за смаком, ніж південні - з Апулії або з Сицилії.

Наші гастрономічні тури в Італію часто включають у себе візити до виробників оливкової олії - там можна дізнатися багато цікавого та купити те, що підійде саме вам.

Так-так, у передгір'ях Доломітових Альп теж знаходять делікатесний гриб. Якщо приїдете в сезон, купіть свіжий. Його можна довезти додому без втрат. Цей трюфель коштує не так дорого, як п'ємонтський або тосканський білий. За 20 євро можна купити невеликий чорний трюфель. І цілий рік продаються оливкова олія, настояна на трюфелі, і трюфельна паста (соус).

У супермаркетах на озері, звісно, продаватимуться загальнодоступні Grana Padano і Parmigiano Reggiano. Grana Padano, до речі, тут виробляється, тож цілком логічно його купити як місцевий подарунок.

Але раджу додому вибрати маловідомі у нас локальні тверді витримані сири:

• Tombea,
• Asiago,
• Bagoss,
• Formaggella di Tremosine,
• Garda Stagionato di Tremosine,
• Casato del Garda,
• Трентинграна,
• Silter DOP,
• Val Trompia DOP,
• Pertica Bassa,
• Valsabbino

І не боятися куштувати овечі (di pecora / pecorino) і козячі (di capra / caprino) сири. Багато наших мандрівників, які вперше з нами скуштували в гастротурах овечі та козячі сири, кажуть, що даремно мали упередження.

Та сама логіка, що і з сирами. Зверніть увагу на:

• веронську салямі сопресса (sopressa), її виробляють зі свинини, спецій і часнику з часів Скалігерів,
• свинячу салямі Moreno Salami di Pozzolengo,
• яловичу салямі з Поццоленго (salame bovino di razza romagnola di Pozzolengo),
• свинячу салямі з Валь Саббії (Salame della Vallesabbia),
• а особливо, якщо знайдете, на овече прошутто з кісткою з Валь Камоніки (Prosciutto di pecora stagionato in Val Camonica).

Каперси на Гарді збирають і вживають в їжу з 16 століття. Їх акуратно збирають вручну в період з червня по жовтень, і зберігають в оливковій олії або в солі. Дуже добре підходять для соусів, ароматизації страв на основі риби, м'яса, салатів і пасти.

На західному березі озера Гарда, в містечку Лімоне, з 17 століття вирощують лимони, апельсини, лайми, мандарини і бергамоти. Тут із цитрусових виробляють лікери, джеми, цукати відмінної якості.

Зверніть увагу, на Гарді він називається не лімончелло, а лимончино (Limoncino del Garda). Його міцність - зазвичай 30-38%.