Путівник по острову Млєт

1.Млєт (лат. Melita, італ. Meleda) – восьмий за величиною острів Хорватії, один з найбільших островів Південної Далмації, найпівденніший і найсхідніший з великих хорватських островів. Млєт належить до групи островів Дубровника і є її найбільшим островом. Поруч Дубровник, острів Корчула, Елафітські острови і півострів Пелешац.

2.Назву острову дали стародавні греки: Млєт від слова Меліта, в перекладі з грецької «медовий острів».

Але греки були не дуже оригінальними і цим же ім'ям назвали і острів у Середземному морі, який сьогодні ми знаємо як Мальта. Тому пізніше Млєт зазвичай називали «Іллірійською Мелітою», а Мальту – «Африканською Мелітою».

3. Через плутанину з назвами виникнення породи собак мальтійська болонка також приписують острову Мальта. Однак порода мальтійська болонка, швидше за все, походить з острова Млєт.

4. Перша важлива місцева легенда – про Одіссея. За легендою, Одіссей зупинявся тут після корабельної аварії на шляху до Ітаки. Знаменитий грецький поет Гомер оспівував пригоди героя Одіссея, якого море викинуло на острів Огігія (що в перекладі з грецької означає «зачарований острів»). Правителькою печери була прекрасна німфа Каліпсо, яка зачарувала Одіссея, змусивши його залишитися на острові на сім років. Ніхто точно не знає, де знаходиться легендарний острів Огігія, але хорвати вважають, що це може бути Млєт.

5. Друга важлива місцева легенда – про Святого апостола Павла, який зазнав корабельної аварії біля берегів острова Млєт в 1 столітті нашої ери. Він був врятований в бухті Саплунара. Передбачуване місце аварії човна Павла тут. І мешканці острова прийняли його з гостинністю. Він пробув на острові три місяці і зцілив багатьох, а після того, як його вкусила отруйна змія, без будь-яких наслідків, мешканці стали вважати його святим.

6.На острові водяться мангусти – так-так, це вже не легенда. Саме ті самі Ріккі-Тіккі-Таві з книг Кіплінга. Острів Млєт колись називали зміїним. Прабабусі місцевих жителів розповідали, що змії були справжньою загрозою, буквально висіли на деревах. І багато дітей гинули в дитинстві від їх укусів. Тому австро-угорський барон фон Шиллінг привіз з Індії в 1910 році 11 малих індійських мангустів (Herpestes javenicus auropunctatus), оскільки мангусти їдять змій і мають імунітет до їх отрути. Завдяки їм кількість змій на Млєті значно скоротилася. І той же підхід був застосований на острові Хвар. Але вони в результаті винищують не тільки змій, але і розграбовують гнізда перелітних птахів, і полюють на домашню птицю. Ви їх побачите, вони бігають всюди, як білки. Хорватською мангусти називаються mungosi.

7.Бухта Ропа (uvala Ropa) на острові – це природне середовище існування середземноморського тюленя-ченця (Monachus Monachus), хорватською його називають sredozemna medvjedica. Одне з небагатьох місць у всьому Середземномор'ї, де тюлені-ченці народжували і виховували дітей. Нещодавно його знову помітили в бухті, хоча не бачили з 1980-х років. Середземноморський тюлень-монах входить до родини справжніх тюленів. Харчується рибою і молюсками, яких він ловить, пірнаючи. Тюлень-монах може вирости до 2,5 метрів в довжину і важити до 300 кілограмів. Колись він був широко поширений в Адріатиці, але зараз вважається регіонально вимерлим через інтенсивне комерційне рибальство і яхтинг.

8.У Великому Озері в Національному парку Млєт знаходиться єдиний кораловий риф Хорватії.

9.Також у Великому озері мешкає єдина в Хорватії ендемічна медуза Aurelia Relicta. Виду більше 24 мільйонів років, і він не зустрічається більше ніде в світі. Медуза досягає більше півметра в діаметрі і не має цибулини, тому вона нешкідлива. Ми її, до речі, ніколи за 16 років не бачили.

10.На Млєті ростуть ліси алеппської сосни. Вона завезена за часів стародавньої Греції. Сік дерев має гіпнотичний аромат, особливо для тих, хто вперше відвідує острів. Цей аромат наповнює повітря над островом. А ще ліси пінії і кам'яного дуба. І суничне дерево (Arbutus unedo) – вічнозелений чагарник або невелике дерево висотою до 10 метрів. Його плоди називаються «магіндже», а листя нагадує лавр. Його зелено-білі квіти зібрані в пишні, красиві суцвіття. Плоди оранжево-червоні, круглі. Цікаво відзначити, що плоди і квіти з'являються одночасно. Плоди рослин дуже багаті на вітамін С. Листя можна використовувати як пряність замість лавра.

11. З тварин на Млєті є черепахи, соня (нічний гризун), лані та козулі, кабани та зайці, їжаки та лісові куниці. Немає отруйних змій завдяки завезеним мангустам.

Найбільше туристів тут в липні та серпні, як і на всіх островах Хорватії. І ціни на оренду житла найвищі.

Якщо ви хочете уникнути натовпу або вас дратує спека, найкраще відвідувати Млєт у міжсезоння. Найкращий час – червень і вересень, якщо ви любите природу, тишу, усамітнення і прогулянки.

Квітень – немає людей і чудовий час для піших походів та інших видів активного відпочинку, оскільки ще не дуже спекотно. Але майже всі ресторани і деякі супермаркети закриті в міжсезоння.

Травень і початок червня – хороший вибір через температуру повітря, температура моря вже близько 18-20 градусів.

У вересні вже немає туристів з дітьми, а море тепле і ресторани та супермаркети відкриті.

Жовтень хороший для любителів піших прогулянок і їзди на велосипеді, тому що в цей час ще дуже тепло, і ви можете провести більшу частину дня, досліджуючи острів. Крім того, ціни на апартаменти нижчі.

Взимку температури не опускаються нижче 8-9 градусів за Цельсієм. Острів завжди зелений.

У будь-який місяць Млєт – надзвичайно безпечне місце. Тут важко заблукати, оскільки на острові є лише одна головна дорога. Тут майже немає злочинності. Люди можуть не замикати двері будинків і автомобілі. На суші ви не зустрінете небезпечних тварин. Колись Млет був островом отруйних змій, але після того, як сюди завезли мангустів, популяція змій майже зникла. Найнебезпечніші тварини – це дикі кабани, але вони активні вночі. І про нещасні випадки ми ніколи не чули.

Хоча острів можна оглянути за один день, в ідеалі варто витратити 3-4 дні, щоб дослідити його і насолодитися всіма його пам'ятками більш неспішно.

Майте на увазі, що острів великий, і щоб дістатися з одного кінця в інший, буде потрібно не менше години їзди.

Тут немає готелів all inclusive.

Тут немає музеїв, культурних пам'яток і міст.

Немає галасливого нічного життя і клубів, як на Хварі, в Дубровнику або Спліті.

Тут немає аквапарків, анімації та інших розваг для дітей.

Тільки тиша і природа.

Якщо ви на автомобілі, дістатися можна на автомобільному поромі (trajekt) з порту Prapratno (Прапратно) на півострові Пелешац (Pelješac) до порту Sobra (Собра) на Млєті.

Ось точка на гугл-карті, де знаходиться поромна переправа Trajektno pristanište Prapratno.

Ось сайт компанії автомобільних поромів Хорватії Jadrolinija, де розклад поромів і вартість.

Платіть і за кожного пасажира, і за сам легковий автомобіль. Близько 37-40 євро в 2025 році в залежності від сезону в одну сторону за авто з двома пасажирами.

Якщо ви приїхали і потрібно чекати пором в Прапратно, це чудово, встигнете скупатися. Ми так і робимо вже 16 років. Тому що тут кришталево чисте море прямо біля пірсу. А поруч в бухті Прапратно є прекрасний пляж.

Якщо ви без автомобіля, то можна приплисти зі Спліта або з Дубровника на пасажирському катамарані.

На острові Млєт є 3 порти: Sobra (Собра), Polače (Полаче) і Pomena (Помена), всі мають поромне сполучення з Дубровником.

Найзручніший порт влітку – Помена. Звідси відправляються пороми, що з'єднують острів зі Сплітом, Дубровником, Макарською і островами Корчула, Хвар і Брач.

На цих маршрутах працюють дві основні компанії: Ferry Krilo, яка має дві лінії, і TP-Line. Ви можете знайти їх оновлені розклади на їх веб-сайтах.

Інша TP-Line відправляється і прибуває в Полаче.

Дивіться розклад і квитки на сайтах компаній пасажирських катамаранів між островами і материком, і на сайті ferrycroatia.com


З Спліта до Млєта

Прибувши в аеропорт Спліта, ви можете сісти на автобус аеропорту і доїхати прямо до поромного порту Спліта. Поїздка займе близько 30 хвилин (влітку може бути довше через пробки).

А далі сідайте на катамаран «Krilo», він прибуде в Помену.


З Дубровника до Млєта

Як дістатися до поромного порту Дубровника (Dubrovnik Luka Gruž) від Старого міста Дубровника?

45 хвилин пішки або регулярні автобуси 1A і 1B ходять туди і назад кожні 10-15 хвилин до півночі влітку. Якщо ви перебуваєте в районі Лапад і Бабін Кук, ви можете дістатися до поромного терміналу на автобусі №7, він ходить один раз на годину. Квиток на одну поїздку на місцевих автобусах коштує 2 євро, якщо купити його на борту, і трохи дешевше, якщо купити заздалегідь в кіоску.

З аеропорту Дубровника ходять регулярні автобуси-шатли, всі зупиняються на головному автовокзалі, всього в декількох хвилинах ходьби від поромного терміналу. Квиток на шатл коштує близько 10 євро. Поїздка займає 30-40 хвилин.


Як дістатися до Млєта з острова Корчула

Забронюйте квитки на регулярний катамаран, яким керує Kapetan Luka-Krilo. Він пришвартовується в порту Помена, недалеко від входу в Національний парк (ось тут розклад). Катер відправляється з міста Корчула щодня о 10:30 протягом усього літнього сезону і повертається о 16:20. Поїздка в одну сторону займає близько 35 хвилин.

Якщо ви без машини, влітку можна здійснити одноденну поїздку з Дубровника на острів Млєт і назад.

Сідайте на пасажирський пором в Дубровнику. Ви прибудете в Полаче, прямо до національного парку, і у вас буде 6-7 годин, щоб дослідити Національний парк Млєт. У Полачє ви можете орендувати звичайний або електровелосипед або дійти до входу в Національний парк пішки за 35 хвилин. Можна орендувати велосипеди і біля входу в парк.

Погуляєте по парку, скупаєтеся в його озерах і встигнете пообідати в Полачє перед виїздом назад.

Якщо ви приїдете на машині на автомобільному поромі з Прапратно, то до вечора можна побачити весь Млєт.

Цього часу буде достатньо, щоб об'їхати весь острів, зупиняючись в декількох селах і цікавих місцях по дорозі. Ваш пором прибуде назад в Прапратно близько 20:00. Коли ви будете їхати назад в Дубровник, у вас буде хороший шанс насолодитися красивими заходами сонця.

Маршрут по Млєту на машині

10:45 – 11:15 – Прибуття в Собра і поїздка в Національний парк

Від поромного причалу Собри півгодини їхати до парковки Національного парку (Врбовиця). Ось точка на гугл-картах.

11:15 – 13:45 – Досліджуйте Національний парк і монастир

Коли ви прибудете на парковку, купіть квитки в касі. У ваш квиток входить безкоштовна поїздка на човні до монастиря на острові Святої Марії. З Врбовиці ви йдете пішки до Пристаниште, звідки відправляється човен по озерах до монастиря на внутрішньому острові. Обов'язково перевірте розклад руху човнів по озерах заздалегідь на офіційному сайті нацпарку. Весь цей захід займе близько 2,5 годин.

13:45 – 14:30 – Поїздка на пляж Sutmiholjska

Після повернення на парковку, їдьте 20 хвилин
до невеликої бухти Sutmiholjska. Тут ви знайдете прекрасний гальковий пляж. Ви можете або трохи поплавати, або просто насолодитися видом з парковки.

14:30 – 16:30 – Відвідування печери Одіссея

Далі вирушайте до Бабіно Поле (Babino Polje), щоб відвідати печеру Одіссея (Odisejeva špilja). Якщо ви вирішите поїхати по грунтовій дорозі, ви знайдете її на першій стежці праворуч після кладовища Мірогой. Якщо ви вважаєте за краще залишатися на машині на головній дорозі, стежка починається поруч із супермаркетом Tommy. Плавання в печері – це досвід, який ви не повинні пропустити. Про саму печеру та її особливості – далі. Якщо ви трохи поплаваєте, а потім повернетеся, ця зупинка займе близько 2 годин.

16:30 – 18:30 – поїздка в Саплунару на піщані пляжі

З Бабино Поле їхати 30 хвилин до Саплунари. Залежно від часу, що залишився, ви можете зупинитися в чарівних селах, таких як Прожура, Окукле або Корита по дорозі. Якщо ви поїдете прямо в Саплунару, ви прибудете до 17:00, що дасть вам 1,5 години, щоб відпочити на піщаних пляжах.

Якщо ви приїдете раніше, розгляньте можливість проїхати далі до Plaža Limuni (або його ще називають Блаче – Blace), більш тихого піщаного пляжу. Або залишайтеся в Velika Saplunara, де у вас буде достатньо часу для купання.

Поїсти можна тут в ресторанах Franca ($$) або Stermasi ($$$).

Щоб встигнути повернутися до порома в Sobra, плануйте виїхати з Saplunara близько 18:30.

Приїжджати краще на автомобілі, або взяти його тут напрокат в порту Собра. Так як острів великий.

Або викликати таксі до ваших апартаментів.

Інші контакти таксі на острові.

Острів Млєт чудово підходить для яхтингу. Якщо ви прокладаєте маршрут у південній Далмації, обов'язково завітайте сюди. Коли ми робимо гастрономічний тур на яхтах в Хорватії, ми проводимо дві ночі в бухтах Млєта.

Що потрібно зробити заздалегідь вдома.

Вивчіть пункт призначення, продумайте маршрут плавання і забронюйте місця стоянок.

На Млєті немає великих яхтових марин, але є місця для якірних стоянок, буї і причали в найкрасивіших бухтах.

Причали острова в основному належать місцевим сімейним ресторанам. Якщо їсте у них, то стоїте безкоштовно. Влітку обов'язково бронюйте заздалегідь по телефону ресторану. Інакше залишитеся без причалу.

Кращі бухти з причалами для човнів (всі причали належать ресторанам):

• Okuklje (Окуклє)
• Prožurska Luka (Прожурска Лука)
• Pomena (Помена)
• Polače (Полаче)

Далі я перерахую кращі ресторани в цих бухтах, у яких є причали.

Окуклє

Це одне з найкращих місць для швартування на північній стороні Млєта. Затока дуже захищена.

Ось адреса одного з причалів з електрикою.

Бухта Прожурська лука також дуже добре захищена з усіх боків, море спокійне. Багато причалів, які належать ресторанам або апартаментам. Потрібно домовитися про стоянку заздалегідь.

Помена на північно-західній стороні острова особливо популярна серед яхтсменів влітку. Багато причалів біля ресторанів.

Полаче – глибоко порізана бухта, оточена чотирма острівцями. Вітрильні судна і мегаяхти люблять стояти там на якорі, а бухта також відома залишками римської літньої резиденції, іллірійськими городищами і середньовічними церквами. Місця стоянки на набережній і перед ресторанами добре захищені від вітрів бура і південного, якірна стоянка – менше. При сильному штормі рекомендується переміститися на одне з місць стоянки на набережній. Причали на набережній обладнані швартовами. Плата за стоянку залежить від того, чи скористаєтеся ви послугами одного з ресторанів на березі. У затоці також є кілька швартових буїв. Глибина якірної стоянки становить від 12 до 14 метрів. Дно мулисте і добре тримає якір.

І ось дві бухти, де можна стояти на швартовних буях (теж належать місцевим ресторанам, треба бронювати буй):

Podškoji (Подшкой)
Saplunara (Саплунара)

Відокремлена бухта Подшкой з бірюзовою водою також приваблива для вітрильного спорту, хоча і не захищена від вітрів. Подшкой розташована на найпівденнішому мисі острова Млет. Ширина протоки між Млетом і невеликим островом Велі Школь становить від 50 до 100 метрів. Дно кам'янисте і не підходить для якірної стоянки.

У бухті знаходиться ресторан Stermasi, що надає гостям кілька швартових буїв.

Бухта Саплунара велика, багато швартових буїв від місцевих ресторанів.

І ось одна секретна бухта, де можна стояти на якорі і про яку майже ніхто не знає

Це Uvala Lokva (Локва).

До недавнього часу ця райська бухта була забороненою зоною для цивільних осіб, поблизу розташовувалися військові об'єкти.

Але сьогодні можна заходити. Одна з найкрасивіших бухт на Млєті ніби створена для захисту моряків і «спроектована» у вигляді мушлі з двома руками.

Дістатися до неї по суші складно, доводиться спускатися по кам'янистій місцевості, і немає організованих місць для купання. Тому мало людей. Справжня дика місцевість.

Інших човнів зазвичай немає або мало.

Аромати алеппської сосни перемежовуються з ароматами диких оливок і бездоганно чистого моря.

Ось опис кожного містечка на Млєті справа наліво по карті, щоб ви знали історію місця, де перебуваєте, якщо зняли тут житло. І щоб було цікаво їздити по острову і вивчати його.

Точка на гугл-карті

Це наше улюблене місце, звідки і почалася наша любов до Хорватії в 2009 році. Це піщаний пляж і мікромістечко на південно-східному краю острова Млєт.

Саме село було засноване після Другої світової війни як порт для жителів Корити. Зараз в ньому проживає 83 людини.

А до цього бухту Саплунара назвали від латинського слова «sabulum», «дрібний пісок». Легенда свідчить, що на острові побував не тільки Одіссей, а й апостол Павло по дорозі до Риму в 61 році нашої ери, який зазнав корабельної аварії і провів тут кілька місяців. Вважається, що саме він дав назву затоці. Передбачуване місце аварії човна Павла тут.

До Саплунари можна легко дістатися з порту Собра на автобусі або на таксі.

Тут найкращий піщаний пляж, кілька найкращих ресторанів на острові, кілька апартаментів і один магазин.

Всього в декількох сотнях метрів на схід знаходиться дрібний напівкруглий піщаний пляж Блаче в мальовничій затоці Лімуні (Лимонна затока).

Дикі пінії, що ростуть тут, – одні з найкрасивіших у своєму роді. А ще це одне з останніх збережених прибережних піщаних місць проживання в Хорватії і місце проживання надзвичайно рідкісних і зникаючих піщаних грибів. Тому весь район Саплунара з 1965 року оголошений зоною виняткової природної цінності і знаходиться під охороною.

Точка на гугл-карті.

Містечко було засноване в 1474 році. Зараз в ньому проживає близько 70 постійних мешканців.

Корита отримала свою назву від геологічних западин у вигляді кам'яних «котлів», які збирають дощову воду. Корита розташована в центрі довгої долини, оточеної пагорбами. І тому була ідеальним місцем для укриття від піратів, оскільки її не було видно з моря. Простір між навколишніми пагорбами і джерелом води дозволяв виживати.

Кілька старих будинків з ознаками дубровницького бароко були побудовані в 17 і 18 століттях, і найвідоміші з них – будинки Казіларі і Шкапіч, засновані в 1695 році.

Піратське вторгнення 29 серпня 1669 року було найжахливішим. 800 піратів розграбували містечко, загинуло 7 і було поранено 5 місцевих жителів.

У другій половині XVIII століття, через чуму і нестачу сардин, село втратило своє значення. Зараз воно поступово відновлюється і шукає можливості для розвитку туризму завдяки своєму багатому культурному і природному спадку.

Заїжджайте сюди, щоб побачити стару олійницю (Mlinica u Koritima).

Оливкова олія – зелене золото Млета. У минулому оливкова олія була неймовірно цінною – 30 оливкових дерев коштували стільки ж, скільки будинок у Дубровнику! Чоловік, який збирався одружитися, повинен був заздалегідь посадити 25 олив, щоб забезпечити сім'ю їжею. Олійниці будувалися з місцевих матеріалів, і єдине, що купувалося, – це прес з Трієста.

Ми просто їхали повз, але зупинилися в Коріті, тому що побачили вказівник на старий млин для оливкової олії. У 19 столітті тут взимку збиралося все село, працювали, грілися біля великого вогнища, готували їжу разом. Юнаки і дівчата придивлялися один до одного. Тут проходили свята. Зараз в відреставрованій будівлі млина хочуть відродити деякі зі старих сільських звичаїв, що поліпшить туристичну пропозицію в нерозвинених частинах острова Млет.

І щоб побачити невеликі церкви 15 століття. Ці будівлі розповідають нам, що колись село було заможним.

Каплиця Святого Віта (Crkva sv. Vid)

У самому серці Корити, поруч з добре укріпленою вежею, в 1488 році була побудована готико-ренесансна каплиця Святого Віта. У той час місто перетворилося на багате поселення завдяки імміграції видатних дубровницьких сімей після землетрусу в Дубровнику 1667 року.

Церква була парафіяльною церквою (1694-1770). Сучасний вигляд церкви був змінений розширенням в 19 столітті. З цінного інвентарю збереглися готична чаша, ренесансний Pax і бронзовий дзвін для слуг, робота падуанської художньої майстерні. Святі меси проводяться в день пам'яті святого, 15 червня, і в день пам'яті святих Симона і Юди Фаддея (28 жовтня).

Церква Богоматері на Пагорбі (Госпа од Бріега, Crkva Gospa od Brijega).

Церква була побудована в стилі ренесанс-бароко в XV столітті на самому півдні острова, в місці, звідки відкривається вид на півострів Превлака, найпівденнішу материкову точку Хорватії. Її найцінніша збережена частина — свинцевий Пакс, робота італійського майстра, із зображенням мертвого Христа в оточенні святих. Богоматір Брієгська славиться своїми чудотворними здібностями, тому остров'яни і жителі Корчули віддавали їй цінні предмети своїх обітниць. До початку XVI століття церква була парафіяльною церквою цієї частини острова Млет. Свята меса відбувається там у свято Успіння Пресвятої Богородиці, 15 серпня.

Точка на гугл-карті.

Найстаріше хорватське прибережне поселення, засноване в XV столітті. Воно використовувалося як порт для поселення Марановичі. Тут жили моряки і рибалки.

Коли поселення було розграбоване і спалене піратами в 1669 році, жителі не втекли, але в 1693 році, після зради слуги священика дона Трояна Колендича, вони були змушені перебратися в Кориту і Марановичі.

Зараз тут живе всього 10 осіб у несезон. Так, це не помилка.

А влітку він стає важливим туристичним і морехідним центром.

У старому місті, розташованому недалеко від сучасної асфальтованої дороги, знаходиться церква Святого Миколая XVI століття (Crkva sv. Nikola).

Точка на гугл-карті.

Мікроскопічне і майже порожнє поселення, але ви будете проїжджати його по єдиній асфальтованій головній дорозі острова.

Засноване в XV столітті. Це місце служило місцем відпочинку для знаті Дубровницької республіки, а єпископ Стона Павао Грачич народився там в XVII столітті.

Бенедиктинці побудували тут в 1477 році готичну церкву Святої Трійці. Це і є головна визначна пам'ятка.

Поруч маленька церква Святого Мартина (Crkva sv. Martin) з тихим кладовищем і неймовірним видом на море.

Точка на гугл-карті.

Спочатку називалася Порат. Це старовинне рибальське село під селищем Прожура. Заїжджайте сфотографувати. Неймовірна краса.

Десяток місцевих жителів, як і всі на острові, займаються туризмом і громадським харчуванням. І ловлять рибу, звичайно. Тут є елінг для ремонту невеликих човнів.

Класне місце для стоянки на яхті. Два смачних ресторани тут: Мар'їна коноба і Барба.

Поруч з Прожурою знаходиться одне з солоних озер Блатина (я про них розповідаю далі).

На лісових стежках навколо росте суничне дерево.

Точка на гугл-карті.

Довга бухта на північному боці острова. В одній частині знаходиться саме містечко Собра, в іншій - головний порт острова Sobra Port.

Сюди приходить пором з Прапратно, з материка.

У порту знаходиться єдина на острові автозаправна станція, кафе і офіс портової адміністрації.

У містечку є кілька ресторанів і приватні апартаменти.

Містечко заселене з другої половини XIX століття і було засноване як порт для столиці Бабіно Поле, з яким пов'язане як старою стежкою, так і асфальтованою дорогою. Налічує близько 70 постійних жителів.

Далі розповідають про «блатини» – дивовижні круглі болотисті карстові озера, природні сховища води. Одне знаходиться недалеко від Собри, і місто використовує його для отримання прісної води.

Порт Собра народився ще тоді, коли веслові та вітрильні човни «гайєта» з Млєта перевозили деревину в Дубровник, де вона використовувалася як будівельний матеріал за часів Дубровницької республіки.

У 1880 році на місці, де сьогодні місто, був побудований невеликий причал, який незабаром був включений в постійну судноплавну лінію між Трієстом і Котором, і з тих пір він вважається головним портом Млєта.

Регулярний рейс до Дубровника раніше швартувався біля старої набережної містечка, а сьогодні головний причал знаходиться в сусідній затоці Заглавац.

Точка на гугл-карті.

Так і не скажеш по сонному вигляду села, але це головне, найбільше, найвище, найдовше (4 км) і одне з найстаріших поселень на острові. І у всій Хорватії.

У ньому проживає близько 400 жителів, і це адміністративний центр острова.

У Бабіно Поле знаходяться єдиний головпоштамт, єдина початкова школа, єдина поліклініка, аптека, пожежна частина, муніципалітет, РАГС на острові. Є своя маслоробня, ресторан і кафе Комарац.

І найбільший супермаркет на острові Tommy. Гугл-точка.

Звідки назва? За легендою, поселення було названо на честь старої жінки, яка отримала землю від герцога Деси в нагороду за добрі поради, які стара жінка дала йому під час боротьби з ворогом, герцогом Реміном.

Насправді це були дванадцять сімей, які в знак подяки за участь у битві з римлянами на заході острова отримали землю поруч з родючим полем.

За часів Дубровницької республіки це було найбільше поселення після самого Дубровника, і тут розташовувалася резиденція князя Млєта і місцева рада острова, про що свідчать палац князя і статут Млєта.

Що тут побачити:

Церква Святого Влаха (Власія) XV століття, поряд з герцогським палацом XVI століття, була центральною пам'яткою острова.

У часи процвітання і благополуччя на острові Млєт, в XV столітті, коли Республіка Дубровник зміцнювала свою торгівлю і розширювала свою владу на Млеті, була побудована церква Святого Власія, присвячена покровителю Дубровника, який став покровителем Бабино Поле. Церква була побудована поруч зі старою церквою Святого Панкратія, на місці виконавчої влади, де в минулому остров'яни збиралися на суд. Вона була побудована в романсько-готичному стилі, що є рідкістю в Далмації, і має дві каплиці та два старих збережених розп'яття. Хоча церква сьогодні не має великої кількості прикрас і скромно обставлена, вона залишає враження колишньої розкоші. Святі меси служать там у свято Святого Власія (3 лютого) і в свято Богоматері Розарію (перша неділя жовтня).

Князівський двір – музей. Про нього я розповім далі.

Точка на гугл-карті.

Невелике рибальське і туристичне селище, засноване жителями Блато в 1926 році. У ньому проживає близько 30 постійних мешканців. Селище славиться «слатиною» – водоймою з солонуватою водою, яка використовується для сільськогосподарських потреб. Поруч знаходяться цитрусові плантації, оливкові гаї та автокемпінг.

Тут же знаходиться гостьовий будинок єдиної виноробні на острові Млєт - Hazdovac.

Сім'я відновлює автохтонних сорти винограду: червоний сорт Кульєнача (kuljenača) і білий сорт Мркуша (mrkuša) a. Історія сім'ї Хаздовац почалася сто років тому, коли їх прадід Балдо посадив першу виноградну лозу в цій прекрасній, родючій місцевості. На виноробні Hazdovac сьогодні працюють всі члени родини: батько Маріо, сини Балдо, Мате і Мартін та мама Павла. «Ми займаємося виноробством безперервно більше ста років, але розлив і більш серйозне виробництво вина почалися близько чотирьох або п'яти років тому», — каже Мато Хаздовац.

Точка на гугл-карті.

Мікросело засноване вихідцями з Блато і Бабино Поле, в ньому проживає близько 20 жителів. Воно розташоване на південних схилах острова, поруч з однойменним полем. У Ропі є кемпінг і приватні будинки для оренди.

Вирощування оливок і вина, рибальство і туризм – основні заняття його жителів.

У місцевих водах раніше водився вимираючий вид середземноморський тюлень-монах. У 1980-х роках зник. А кілька років тому знову бачили одну особину.

Точка на гугл-карті.

Далі по карті від Козариці та Ропи ліворуч починається національний парк Млєт.

Населені пункти на території Національного парку: Полаче, Помена, Говеджарі, Соліне, Бабіне Куче, Нивіце, Веліка Лоза, Татініца та Пристаніште.

Полаче – одне з найпопулярніших туристичних місць.

Найстаріше поселення, що відноситься до іллірійського і грецького періодів.

Побудоване біля стін пізньоантичного палацу, на честь якого воно і було названо, і сьогодні тут проживає 140 жителів.

Поселення і порт розташовані в найбільшій і найбезпечнішій затоці в цьому районі. Острівці Тайник, Оврата, Кобрава і Морачник захищають вхід в море перед Полаче.

Близько 1830 року сім'ї Дабелич і Ноділо прибули в Полаче, і в другій половині XX століття поселення швидко розрослося вздовж узбережжя.

У районі Полаче знаходиться безліч археологічних пам'яток, руїни римських вілл і термальних ванн, античний житловий комплекс (палац), побудований в кінці V століття, і ранньохристиянська церква V-VI століть.

Тут найбільше квартир, що здаються в оренду, і ресторанів, пекарня, магазин.

Точка на гугл-карті.

Помена названа на честь пальми розташована в невеликій бухті на північно-західній стороні острова. Ця бухта, захищена чотирма островами, була заселена ще в античний період. Ймовірно, вона використовувалася як порт для кораблів, що прямували до Корчули.

Першими постійними мешканцями були рибалки з Говеджарі, які побудували невеликі склади для своїх рибальських снастей і сіток.

Помена отримала найбільший розвиток, коли тут в 1970-х роках побудували єдиний готель на острові - Odisej.

Завдяки готелю в поселенні було побудовано безліч нових будинків, і сьогодні Помена, завдяки близькості Великого і Малого озер, є найрозвиненішим містечком Млєта з точки зору туризму.

Скажемо прямо – вишуканої кухні тут немає. Люди їдуть сюди за тишею, красою, відпочинком серед сосен, пляжами і прогулянками по озерах. А їжа тут другорядна.

Найголовніше (і найдорожче) – це свіжа риба і морепродукти.

Багато років обіди були обмежені групою закусочних на набережній в Помені і декількома ізольованими конобами, розкиданими по всьому острову.

Це повільно змінюється. Наприклад, в Саплунарі, де ми постійно буваємо, досить варіантів по-справжньому якісних вечерь.

У нашому улюбленому ресторані постійно їдять знаменитості, які люблять приїжджати на Млєт на яхтах.

Про хорватську далматинську, тобто, прибережну південну кухню читайте мій гід тут. Вивчіть його, щоб знати, які основні страви та продукти обов'язково потрібно спробувати в Далмації (весь південний регіон Хорватії, де ви перебуваєте, називається Далмація).

Зверніть увагу на такі продукти та страви:

Лобстерів (jastog) – якщо у вас є бюджет.

Рибу скорпена (škarpina) – якщо у вас є бюджет.

Восьминіг під пекою (hobotnica ispod peke) – найкраща страва Далмації.

Бродет (brodet, brudet) – рибне рагу.

Якщо десь в меню побачите вказівку «адріатичний тунець» (jadranskа tunа) – беріть. Це рідкість. Адріатичний тунець настільки цінний і дорогий, що майже весь вилов йде відразу на експорт до Японії та інших країн, які можуть за нього заплатити.

Пандишпань (pandišpanj) – традиційний дубровницький бісквіт (назва походить від іспанського Pan di Spagna).

І ось що можна спробувати тільки на Млєті:

Морський вугор (jegulja) – це особлива гастрономічна історія. Особливе місце в гастрономії Млєта займають вугри, виловлені в солоних озерах Блатина. Озера Блатина – це природні солонуваті озера, де прісна і солона вода змішуються і розвивають свою власну особливу мікросистему. Вугрів традиційно готують на грилі або в рагу.

Риба по-млєтськи (lešo riba na mljetski) – відварна риба. Це звучить не дуже, але спробуйте. Вона приготована дуже просто, але бездоганно. Свіжі інгредієнти (групер і зубан з декількома мідіями) і ідеально приготована картопля з основними приправами (оливкова олія, оцет, сіль, перець, трохи лимона і петрушка) – це чудова страва з місцевим акцентом.

Млєтський козячий сир, консервований в домашній оливковій олії.

Макарулі (makaruli) – місцева паста, є тільки на Млєті. Домашня паста з тертим домашнім козячим сиром, часником і оливковою олією. Цю страву бідняки готували взимку, коли люди не могли ловити рибу через шторми та негоду. Домашня проста паста з борошна, яєць, води та солі. Пасту відварюють, викладають на тарілку, чергуючи шари, змішують з оливковою олією, часником і тертим козячим сиром. Млєтські макарулі зазвичай прикрашають зверху свіжим чебрецем. Страва традиційно готується з морською сіллю, зібраною влітку на зовнішніх схилах острова. Перші згадки про білу макарулі відносяться до XVII століття. Сьогодні цю просту страву зазвичай подають з келихом місцевого червоного вина Плавац.

Млєтська козлятина (Kozletina). На острові кажуть, що їх кози вирощуються на лікарських середземноморських травах, що надає м'ясу особливий аромат.

Млєтське різотто (Mljetski rižot) – традиційне різотто з острова Млєт. Його мало де подають. Готують з рису, каракатиці, цибулі, оливкової олії, помідорів, білого вина, часнику, каперсів, петрушки, солі та перцю. Цибулю обсмажують в оливковій олії і змішують з очищеними і нарізаними помідорами. Суміш трохи варять на повільному вогні, потім додають в каструлю каракатиць і варять до майже повної готовності. У каструлю додають рис і заливають все водою. Постійно помішуючи, ризотто готується, і коли рис майже готовий, додають біле вино, часник, каперси, петрушку, сіль і перець.

Рагу з кабана з ньокками (Veprovina sa domaćim njokama).

Я не буду зараз заглиблюватися в хорватські вина. Це великий і класний розділ, який я поки що так і не написала.

Головна особливість хорватських вин: дешеві – посередні. А дорогі – чудові. У Хорватії немає такого, як в Італії, Португалії чи Іспанії, щоб дешеве столове вино було відмінним.

У магазині беріть місцеві вина не дешевше 14-15 євро. А краще за 30-40 євро. Тоді отримаєте задоволення.

Якщо хочете заощадити і взяти домашнє «домаче» вино в ресторані – не чекайте нічого видатного, щоб не розчаруватися.

Давайте коротко – ось назви тих вин, які точно всі люблять.


Червоні вина

З червоних пробуйте вина місцевих далматинських сортів Дінгач (Dingač), Поступ (Postup) і Плавац (Plavac).

Доступне відмінне вино:

Zlatan Otok Plavac Mali 2015 року – ароматне вино, яке буквально вистрибує з келиха і буде добре поєднуватися з м'ясом.

Mili Moj Plavac mali 2017

Дорогі чудові червоні вина:

Dingač Royal від виноробні Matusko (близько 75 євро в магазині, значить, в ресторані з націнкою в 2-3 рази).

Miloš Stagnum Plavac Mali (близько 80 євро в магазині).


Білі вина

З білих головний далматинський сорт Пошип (Pošip).

Беріть Пошип Чара (Pošip Cara) – легендарне вино сусіднього острова Корчула, з селища Чара.

Шукайте Пошип від виноробів Luka Krajančić – вино Pošip Intrada.

Або вино Nerica Pošip від його кузена Jakša Krajančić.

І зверніть увагу на Grk – знамените далматинське біле вино з однойменного місцевого сорту винограду, який росте на Корчулі. Походження назви точно невідоме. Вважається, що сорт названий на честь греків, які заснували тут своє поселення на початку III століття до н. е.

Також з білих мальвазія від виноробні Козлович (Kozlović Malvazija). Це хоч і не далматинська виноробня, а істарська (з північного узбережжя Хорватії). Але це одне з найвідоміших і найвдаліших хорватських вин взагалі. Всім подобається.

І, якщо раптом побачите в меню ресторану вина єдиної виноробні на острові Млєт
Hazdovac Winery – замовте, щоб спробувати і підтримати їхній маленький бізнес.

Білі вина називаються Melita і Zlatna Melita. А червоне – Meleda. Сім'я відновлює автохтонних сорти винограду: червоний сорт Кульєнача (kuljenača) і білий сорт Мркуша (mrkuša) в маленькому селі Kozarica. Історія родини Хаздовац почалася сто років тому, коли їх прадід Балдо посадив першу виноградну лозу в цій прекрасній, родючій місцевості. На виноробні Hazdovac сьогодні працюють всі члени родини: батько Маріо, сини Балдо, Мате і Мартін та мама Павла. «Ми займаємося виноробством безперервно більше ста років, але розлив і більш серйозне виробництво вина почалися близько чотирьох або п'яти років тому», розповів Мато Хаздовац.

У них також є причали, щоб стати яхтою або катамараном. Те, де ми самі їмо під час своїх приїздів або гастрономічних турів. Ціни високі – від 60-100 євро на одну особу.

Бронювати заздалегідь обов'язково.

Точка на гугл-картах.

Ми сюди приходимо в гастрономічному турі на яхтах. У них безпечний причал з безкоштовним швартуванням, якщо ви у них їсте. Тераса в квітах з видом на бухту. Проста, добре приготована їжа зі свіжовиловленої риби/восьминогів. У них замовте бродет зі скорпеною, страви з-під пеки (замовляти напередодні!) і смачну домашню пасту.

Син власника, який став шеф-кухарем, вже в третьому поколінні готує сучасну адаптацію традиційних страв.

Працюють тільки ввечері. Відкриті щодня з 18:00 до 23:00.

Точка на гугл-картах.

Якщо в «Маестрал» немає місць. Чарівний ресторан з причалом, що пропонує чудове обслуговування і смачну їжу. Причал стійкий і доглянутий, забезпечуючи електроенергією судна, що прибувають. Гості високо цінують дружню сім'ю, яка керує рестораном, і швидку процедуру бронювання через WhatsApp. У меню представлені величезні стейки з тунця, сибас, кабан і баранина, приготовані під відкритим небом.

Точка на гугл-картах.

Невеликий затишний сімейний ресторан. Спеціалізується на приготуванні виняткової риби. І у них високоякісні сирі морепродукти: стонські устриці, карпаччо з риби, свіжа риба, омари і восьминоги. І м'ясні страви хороші: запечене козеня і дикий кабан.

Обов'язково забронюйте місце за тиждень, як мінімум за день, тому що буде складно знайти місце. А якщо ви хочете страви під пекою, треба сказати заздалегідь, їх готують на замовлення кілька годин.

Точка на гугл-картах.

Наше улюблене місце на острові, де ми їмо восьминога з-під пеки. Інтер'єр дуже простий. Попросіть стіл на вулиці, щоб дивитися на море.

Серед фірмових страв — риба на грилі, салат з восьминога і домашня паста з насиченими соусами з сезонних овочів.

Точка на гугл-картах.

Одне з найкращих місць на всьому острові, де можна смачно поїсти. У сусідніх закладах все несмачне і похмуре. А тут чудово. Господарів звуть Андреа і Марін.

Беріть рибу дня на грилі, кальмарів (вони вміють їх готувати), салат з восьминога і різотто.

Ідеально підходить для яхтсменів, ви можете причалити прямо перед таверною, з електрикою і водою.

Увага: закривається на перерву між обідом і вечерею. На обід працює 12:00 – 14:00. А потім відкривається о 18:00.

Точка на гугл-картах.

Це перший наш ресторан на Млеті, який ми відвідали багато років тому. Я зайшла до них якось увечері і попросила приготувати рибу і дати мені з собою на пляж. «У нас там вечірка, не хочемо з води вилазити». Вони навіть бровою не повели. Показали весь сьогоднішній улов з вітрини, порадили з риб вибрати хижака. У хижаків м'ясо смачніше. Потім видали мені з собою величезні зручні підноси з готовою рибою, навалили туди ще багато смачної блітви (головний хорватський гарнір) і овочів. Я занесла посуд їм на наступний день або через пару днів. А вони взагалі не турбувалися. І дійсно, куди я з острова подінуся? Тим більше, ми жили з ними поруч. Так і любимо їх з тих пір.

Вони самі виробляють оливкову олію, готують все з нею, і тут же продають в пляшках. Вибір вин першокласний, і вам запропонують безкоштовну домашню граппу, щоб приємно завершити трапезу.

Господаря звуть Адріан Стермаші.

Подивилася їх інстаграм – у них всілякі знаменитості і політики їдять. Від угорського Орбана до сестер Олсен, гравців у футбол і чемпіонів Формули-1.

У липні 2025 року Ченнінг Татум вечеряв тут і грав в «камінь, ножиці, папір» з дочкою господаря. Разом зі своєю дівчиною Інкою їли устриці з Малі-Стона, карпаччо, восьминога за рецептом шеф-кухаря Енеса, чорне різотто з каракатицею, рибу на грилі і ньоккі з рагу з кабана. «Вони спробували всього потроху», – розповідає власник. Ченнінгу найбільше сподобався кабан.

У них же і хороший готель (відносно всього іншого на острові).

Меню цього сімейного ресторану в основному базується на морепродуктах (восьминіг під пекою або страви з морськими їжаками). Але для тих, хто віддає перевагу м'ясу, у них також є відмінна козлятина.

У них, на щастя, немає фонової музики, а чути тільки шум моря і цикад.

Точка на гугл-картах.

У 2023 році цей ресторан в черговий раз увійшов до списку 35 кращих ресторанів Європи.

Власники ресторану – Ана та Іво Дабеліч – відкрили і чудові апартаменти Pine Tree над рестораном.

Вечорами у них їдять яхтсмени з човнів, що припливли в бухту.

Іво і сам був капітаном круїзного лайнера всього в 31 рік. Він увійшов до книги морських рекордів як наймолодший капітан круїзного лайнера в світі. Він все життя ходив під вітрилом, обігнувши всю земну кулю, але потім дружина Ана суворо сказала: «Досить!». Їй набридла його багатомісячна відсутність.

Вони відкрили таверну в 2001 році на місці старого будинку, побудованого в 1974 році. Вони зізнаються, що ніхто в родині нічого не розумів у готельному бізнесі. Ана – медсестра, Іво – моряк, але вони взялися за цю непросту роботу. І з унікальною філософією.

Тут немає «картонних тарілок» з трьома краплями бальзамічного оцту. Тут ви їсте справжню, традиційну далматинську їжу, і все має бути першокласним і домашнього приготування. Ніяких покупних напівфабрикатів.

Замовляйте у них фірмову страву: спагетті з лобстером від Іво. І, звичайно, у них відмінна пека: страви, повільно приготовані в чавунному горщику у формі дзвона, які по-хорватськи називаються «іспод пеке», які надають їжі унікальний смак.

Точка на гугл-картах.

Нижчі ціни, сімейна кухня. Всі місцеві радять їх в першу чергу.

Власники Франка і Шимун Башица та їхня родина керують рестораном вже більше 30 років.

Господар готує сам. І він вміє готувати. А це вже не жарти в Хорватії. У багатьох ресторанах і тавернах в Хорватії наймають на короткий літній сезон кого попало, але не кухарів. Все одно клієнти – це одноразові туристи. Майже скрізь в закладах біля води краще тільки пити, і нічого не їсти. А тут прямо-таки смачно. Він з гордістю каже: «Візьміть на гарнір мою картоплю фрі – я сам роблю». І ми взяли, і це вогонь. А овочі на грилі? Здавалося б, дурниця. Але у нього дуже смачні.

У нього немає страв під пекою. Беріть класику – чевапі, рибу, пасту.

Або подивіться в меню, у нього бувають старі забуті страви з Млєта, такі як суп з нуту з солоними сардинами (juha od slanutka sa slanim gerama ili srdjelama), млєтський козячий сир в оливковій олії (mljecki kozji sir iz maslinova ulja), свіжа риба і кальмари, які вони зловили самі.

Точка на гугл-картах.

Пляжний бар на піщаному пляжі під соснами в Саплунарі.

Коктейлі, кава, місцеві закуски і круасани. У них же є оренда човна, SUP або каяка. Екскурсії на півдня в печеру Одіссея.

Пам'ятаю, як лежала на шезлонгу у них з коктейлем в 2011 році і дивилася, як військовий корабель щось археологічне піднімав з дна в бухті.

Точка на гугл-картах.

Ресторан без аналогів, оскільки знаходиться прямо всередині Національного парку на Малому озері. Якщо захочете поїсти в парку, то сюди.

Меню стандартне для південного узбережжя Хорватії. Але їжа смачна, оскільки готують і керують рестораном одні й ті ж члени сім'ї. Беріть брудет, лігне на жару (кальмари на грилі), салат з восьминога. Ціни немаленькі, як і скрізь на Млеті. Тому що «а куди ви подінетеся». І у них сезон короткий, їм заробляти на життя потрібно. Зате дуже доброзичлива родина. Можна просто замовити тарілку домашнього сиру і оливок і пару келихів вина і дивитися на захід сонця.

Не приймають оплату карткою, візьміть готівку.

Точка на гугл-картах.

«Комарац» перекладається з хорватської як «комар», назва підходяща, оскільки на Млєті багато комарів.

Це кафе – три в одному.

Вранці та вдень Komarac працює як звичайний бар, пропонуючи каву місцевим жителям і мандрівникам.

З 16:00 тут подають піцу в неаполітанському стилі. Вибір піци невеликий, але ціни цілком розумні, а сама піца випікається в дров'яній печі до тих пір, поки скоринка не підніметься і не зарум'яниться до ідеальної скоринки. Займіть місце під виноградною лозою на відкритій терасі і насолоджуйтеся їжею на тлі вражаючого пейзажу Млєта .

А з настанням темряви атмосфера змінюється, і починається музика. Це не переповнений бар або клуб, як на материку, але для Млєта він просто ідеальний.

Точка на гугл-картах.

Хороша ідея. Можна не жити в готелі (він скромний). Але у них дуже душевний і хороший персонал. І можна приїжджати в готель тільки на сніданок, який зазвичай буває смачним. 15 євро з людини за дуже різноманітний шведський стіл: млинці, французькі тости, хліб і випічка, яєчня-болтунья/глазунья/яйця круто, сосиски, бекон, вівсянка, сири Фета, фромаж блан, нарізані фрукти і овочі, пластівці, масло, джем, мед, гарячі напої та безалкогольні напої (сік тощо).

В моєму переліку піщані та дрібногалькові пляжі – що велика рідкість у Хорватії. Інші пляжі на острові кам'янисті чи бетонні. Але море скрізь найчистіше.

Точка на гугл-картах.

Кращий піщаний пляж - Saplunara ділиться на дві частини: Velika та Mala Saplunara.

На великій Саплунарі пісок для дітей та ліс алепської сосни та пінії. Цей довгий піщаний пляж, розташований на південно-східному краю острова, оточений сосновим лісом та пропонує спокійний відпочинок. Не глибоко та тепла вода. На пляжі можна орендувати шезлонги з парасольками, щоб сховатись у тіні прямо біля води. За кілька кроків від пляжу знаходиться сосновий ліс, де можна відпочити в природній тіні. Під соснами розташований дерев'яний дитячий майданчик.

У селі Саплунара є магазин і кілька барів і ресторанів.

Точка на гугл-картах.

Якщо ви проїдете ще 500 метрів дорогою від Велика Саплунара, то дістанетеся до кінця асфальтованої дороги. Потім проїжджайте 50 метрів щебеневою дорогою, і ви приїдете на безкоштовний паркінг.

На пляжі ви побачите пляжний бар, де можна замовити пиво, каву, коктейлі та круасани. Пляж піщаний і менший у порівнянні з пляжем Велика Саплунара, а також не має виду на відкрите море. Натомість гарно і є тінь на пляжі.

Точка на гугл-картах.

Чарівний напівкруглий неглибокий пляж Блаче або Лімуні, за 2 кілометри від села Саплунара. Це тихий піщаний пляж довжиною близько 800 метрів, що гармонійно поєднується з природою. На цьому пляжі щодня буває лише кілька відвідувачів. Дістатися до нього можна, проїхавши від Мала Саплунара, повз апартаменти Posta, щебеневою дорогою. Ви також можете прогулятися чи покататися на велосипеді.

Дорогою також є кілька лав, де можна присісти і помилуватися краєвидом. Доїхавши до кінця дороги, ви побачите два-три апартаменти (не в найкращому стані) та паркування, де можна припаркуватися безкоштовно. Ви дістанетесь до пляжу по брукованій доріжці та сходах. Перше враження – як сцена з фільму, нагадує кадр з фільму «Блакитна лагуна», адже ви дивилися цей фільм, так?

Він підходить для сімей з дітьми, романтиків та всіх, хто хоче провести відпустку далеко від натовпу. Якщо ви хочете провести на пляжі весь день, візьміть із собою їжу, тому що на пляжі немає кіосків, магазинів та кафе.

Якщо побачите сміття – то не місцеві люди накидали. Це приносить море. Почистіть довкола себе. Це просто. Візьміть із собою мішок для сміття. Ми щоразу збираємо все, що бачимо зі сміття, і несемо із собою. Це такий гарний пляж, залиште його чистим після себе.

Точка на гугл-картах.

Пляж Сутміхольська – один із наших найулюблених. Відокремлений. Гальковий. Ідеально підходить для плавання та снорклінгу. Розташований у центрі острова, на південній стороні між містами Ropa та Babino Polje. Якщо ви поїдете з Собра в Бабино Поле, через деякий час ви побачите вказівник, який потрібно повернути ліворуч. Після красивої та широкої дороги ви спуститеся до пляжу, де можна безкоштовно припаркуватися. І ви будете захоплені ще до того, як вийдете з машини. Вид на пляж з паркування просто приголомшливий. Кришталево-бірюзова вода і різнокольорові човни, які хочеться сфотографувати їх знову і знову. На пляжі мало тіні.

Якщо побачите сміття – то не місцеві люди накидали. Це приносить море. Почистіть довкола себе. Це просто. Візьміть із собою мішок для сміття. Ми щоразу збираємо все, що бачимо зі сміття, і несемо із собою. Це такий гарний пляж, залиште його чистим після себе.

Точка на гугл-картах.

Затишна бухта на півночі острова оточена сосновим лісом. Кришталево чисте бірюзове море та пляж ідеально підходять для відпочинку без натовпів. Тут панує абсолютний спокій, під співи птахів і шум хвиль.

Точка на гугл-картах.

Козариця - невелике рибальське село, яке ідеально підходить для спокійного відпочинку в тиші і насолоді красою природи. Туристи приїжджають сюди заради ідеальних місць для риболовлі та дайвінгу.

Маленький дрібногальковий пляж, прихований від масового туризму, ідеально підходить для відпочинку та повного розслаблення. Місто Козариця знаходиться за 24 кілометри від поромного порту Собра, а Собра пов'язана поромом з Прапратно на півострові Пелешац і катамараном з Дубровником.

Головна пам'ятка острова – Національний парк із двома солоними озерами Malo Jezero та Veliko Jezero. Це найстаріший національний парк Адріатики, який був заснований у 1960 році і охоплює найзахіднішу третину острова.

Озера - це затока, утворена підвищенням рівня моря і затопленням карстових долин, що нагадують озера (звідси і назва).

Тут близько 10 000 років тому суша опустилася, утворивши дві улоговини, які досі з'єднані з морем та наповнюються солоною водою Адріатики. Глибина у деяких місцях озер сягає 45 метрів. Припливні течії тут настільки сильні, що довгий час люди використовували їх для руху водяних млинів.

Велике та Мале озера з'єднані штучно заглибленим проходом. Разом вони становлять близько 4 кілометрів завдовжки, із позначеними стежками для туристів, щоб ходити пішки або кататися велосипедом.

В обох можна купатися та плавати з маскою та трубкою.

У Малому озері вода завжди на кілька градусів тепліша, ніж у морі, тому озера популярні для купання, коли відкрите море ще недостатньо тепле.

Одне з найкращих занять у парку – це, звичайно, прогулянка навколо озер. Численні відтінки зеленого, аромат сосен, стрекотіння цвіркунів.

Навколо обох озер прокладено легку стежку, і щоб повністю пройти два кола, потрібно пройти 12 кілометрів. Однак коло навколо Малого озера становить лише 3,5 кілометри, і його можна пройти за годину.

Велике озеро пов'язане з морем. А з Малим озером його з'єднує проритий канал біля Соліна (ви туди прибудете на екскурсійному човні). Завдяки морським течіям там змішуються прісна і солона вода, що створює унікальне місце існування місцевих видів. Озера багаті рибою, ракоподібними та молюсками.

Ще кілька років тому тут мешкала велика кількість периски (вид морських молюсків), але тепер їх там немає.

У Національному парку Млєт заборонено промисловий вилов риби в 500-метровій зоні від берега. Якірна стоянка дозволена лише у ширшій зоні заток Помена та Полачє. Завдяки цим заходам найбільш уразливі частини узбережжя та моря, зокрема південне узбережжя Національного парку, а також скелі та напівзатоплені печери, захищені від руйнування.

У Національному парку все добре організовано, а катамарани на сонячних батареях, які замінили старі дизельні човни, є великим кроком уперед у захисті навколишнього середовища.

Вхідний квиток до національного парку коштує 25 євро на одну особу у 2025 році. Квиток включає поїздку на човні на сонячній батареї туди і назад на острів Святої Марії на Великому озері, паркування та регулярний проїзд електропоїздом.

Каса та вхід до парку тут.

Квитки можна купити на офіційному сайті Нацпарку Млєт.

Точка на гугл-картах.

Символ Млєта.

Не так багато країн світу, які можуть похвалитися такою кількістю островів на такій невеликій території, як Хорватія. Понад 1200 островів!

Якщо цього мало, то тут ще є і острів на острові.

На Великому озері є острівець Святої Марії з бенедиктинським монастирем. У XII столітті господарями Млєта стали бенедиктинці з Апулії, які збудували монастир та церкву. Обидві будівлі були збудовані в романському стилі, але були відреставровані та розширені в епоху Відродження.

Церква Вознесіння Марії (Crkva Uznesenja bl. Djevice Marije) була збудована між 1177 та 1198 роками, і її важливість підтверджується хартією папи Інокентія III, якою вона була офіційно освячена. Разом із бенедиктинським монастирем вона століттями була духовним та культурним центром острова Млєт.

Бенедиктинці виробляли всі свої продукти харчування самі та показали місцевому населенню, як вирощувати деякі культури, що значно покращило сільське господарство на острові.

Окрім економіки, бенедиктинці відіграли важливу роль у розвитку грамотності. Вважається, що бібліотека монастиря на Млєті входила до десятки найбільших бенедиктинських абатств у всій Далмації. Згодом бенедиктинці стали як церковною, так і світською владою на острові. Особливою хартією, виданою в Дубровнику 24 вересня 1345 року, монастир звільнив усіх остров'ян від будь-яких внесків.

Сила та значення млєтського монастиря підтверджується також тим фактом, що всі бенедиктинські монастирі в Далмації, за винятком монастиря на Локрумі, підкорялися млетському монастирю.

1809 року монастир припинив своє існування з приходом до влади Наполеона.

Після Другої світової війни президент Югославії Йосип Броз Тіто планував тут зробити свою резиденцію. Місце мало відповідати кільком вимогам. Крім краси природи та самотності, воно мало бути добре укріпленим і забезпечувати президентові швидкий приїзд та від'їзд. Щоб Тіто міг швидше входити і виходити на яхті з озера, в 1958 був знесений старовинний Великий міст, що з'єднував два береги Великого озера. А потім різко вирішили влаштувати резиденцію Тіто в іншому місці – на островах Бріоні.

Тому у 1960-х роках цей історичний комплекс було відреставровано та перетворено на готель, який діяв на острові до 1991 року. Сьогодні він належить Дубровницькій єпархії і знову набуває свого первісного призначення, залучаючи численних відвідувачів з усього світу.

У 2016 році нарешті відновили знесений Великий міст.

Острівець Святої Марії невеликий – його довжина близько 200 м, а ширина – близько 120 м. Візит до церкви буде особливо вражаючим. Атмосферу створює григоріанська музика, яка звучить із динаміків.

Точка на гугл-картах.

Відвідайте цей маленький домашній етномузей Knežev dvor у Babino Pole. Це колишній флігель Княжого палацу, збудованого Дубровницькою республікою для своїх князів у 1554 році.

Господиня пані Дубравка Стражичич-Біскуп сама особисто зібрала предмети сімейного побуту: одяг, скрині, ляльки, посуд, яким понад 100-200 років і сама показує та розповідає.

Ми побачили старі фотографії та попитали господиню про життя на острові.

Палац князя був збудований між Сотницею і Святим Власієм. У цьому місці була постійна варта, яка охороняла вхід до Сотниці. Звідти варта вирушала на пагорби, щоб спостерігати за протокою Млета та відкритим морем. Якщо вони помічали військові кораблі або піратські судна, вони негайно повідомляли про це начальника варти та князя, щоб убезпечити острів Млєт та його мешканців. За необхідності новини доставлялися на гребних човнах із Собри до Шипана, а з Шипана передавалися пораді та князю до Дубровника.

Головний начальник охорони, сторожового собаки та служби спостереження був важливою персоною на острові, і через цю посаду його та його дітей стали називати Стражичичами, і таким чином народилося початкове млетське прізвище Стражичич, яке зустрічається у всьому світі.

Багато Стражичічів переїхало до Америки на початку 20 століття і потім у 80-х роках.

У пані Дубравки наприкінці візиту купіть оливкову олію, лікери, солодощі власного виробництва.

Точка на гугл-картах.

Ви їх не пропустите. Третя за величиною римська будівля у Хорватії після знаменитого Амфітеатру в Пулі та розкішного Палацу Діоклетіана у Спліті.

У четвертому столітті нашої ери, коли Млєт став імператорським володінням Римської імперії, на березі просторої бухти було збудовано палац, де жили губернатор острова, армія та духовенство. У цьому місці була питна вода, а гавань була безпечною та добре захищеною чотирма острівцями, тож галери зимували там.

Нинішні руїни – це була центральна частина великого комплексу, що колись включав термальні ванни, склад, фортецю-розвідувальний пункт, дві ранньохристиянські базиліки та причал для кораблів.

У V столітті цей римський маєток давав 500 солідів (золотих пізньоримських монет) річного доходу. Основою економіки було виробництво солі, вина, оливкової олії, меду, м'яса та сиру з овець та кіз, сушеної та солоної риби.

Коли ви там опинитеся, зупиніться і спробуйте уявити собі життя у цій колишній літній резиденції.

Згідно з легендою, палац, збудований на зразок римських поселень епохи імперії, був побудований Агесилаєм з Аназарба в Кілікії. Агесилай разом зі своїм сином, поетом Оппіаном, знайшов притулок на Млєті після того, як римський імператор Септимій Північ вигнав його з двору. Коли імператор Каракалла звільнив їх із полону після того, як поет написав вірші про красу моря і риболовлю, Оппіан і його батько відмовилися повертатися в Рим, пояснивши, що ніколи не проміняють свою маленьку імперію на велику. І послали імператорові гілку алепської сосни з черепашкою в пташиному гнізді.

Точка на гугл-картах.

Обов'язково взяти із собою ліхтарик та повністю заряджений телефон. Покинуті бункери та тунелі в красивих місцях з видом на море. Місце добре розчищене, щоб можна було безпечно пройти. Наприкінці тунелю є одна стара гармата, вона дуже добре збереглася, деякі ручки навіть працюють, вражає.

Точка на гугл-картах.

Ці чарівні гойдалки ви знайдете вздовж головної дороги між Прожурою та Марановичами. На хорватському слово «гойдалка» звучить чарівно: ljuljačka – люлячка. Один тільки вид змусить вас вийти із машини. Ідеальне місце для інстаграмного фото.

Крім знаменитих озер національного парку, на Млєт є ще одні дивовижні озера, які ви побачите, проїжджаючи від Собри до Саплунари, наприклад.

Це Блатина (Blatina) – назва перекладається як «грязьові озера». Це водно-болотні угіддя, карстові западини, заповнені солонуватою водою, менш солоною, ніж морська. Вона утворюється при змішуванні морської води з проточною чи дощовою. Саме наявність у них солоної води та вугрів доводить, що блатини безпосередньо пов'язані з морем через тріщини та канали в карстових породах.

Для остров'ян блатини «на вагу золота», оскільки служать для зрошення полів, а також джерелом води в спекотні літні місяці.

Взимку вони виглядають як невеликі ідилічні озера, але не чекайте подібного видовища влітку, оскільки рівень води в них різко падає, і дно повністю покривається брудом, звідки і походить їхня назва. На Млєті є три блатини: біля міст Собра, Прожура і Блато, і одна блатина біля Козариці, яка була рекультивована і використовувалася для вирощування цитрусових і овочів.

Ось точки на гугл-картах:

1.Blatina Sobra неподалік от Собри

2.И друге Prožurska Lake Blatina між Блато та Козарицей

Оточені пишним листям, осадовими породами і вражаючими карстовими пагорбами, ці озера є унікальним і мальовничим видовищем. Підходять для піших прогулянок та незвичайних фотографій. Тільки не можна просто до болота підходити – це небезпечно.

Точка на гугл-картах.

Найвідоміше після Національного парку місце на Млєті.

За легендою, Одіссей зупинявся тут після аварії корабля на шляху до Ітаки. Знаменитий грецький поет Гомер оспівував пригоди героя Одіссея, якого море викинуло на острів Огігія (що в перекладі з грецької означає «зачарований острів»). Правителькою печери була прекрасна німфа Каліпсо, яка зачарувала Одіссея, змусивши його залишитися на острові на сім років. Ніхто точно не знає, де знаходиться легендарний острів Огігія, але хорвати вважають, що це може бути Млет.

Звід печери обрушився, через що вона виглядає як величезна дірка, заповнена морем, оточена драматичними скелями та синьовою. У сонячні дні море гарно мерехтить. Щоб побачити це видовище, найкраще прибути близько полудня, коли вона найкраще видно.

До печери можна дістатися човном, байдаркою або водою.

З Помени та Полачє влітку у високий сезон організують групові екскурсії човнами до печери.

Пішки від Бабино Поле по кам'яній стежці хвилин 40. Обов'язково надягніть похідні черевики або міцні кросівки, сонцезахисні крем та кепку, і не забудьте питну воду, купальники та маску з трубкою.

Через крутість доступ по суші обгороджений дротом і не придатний для спуску. Увійти в печеру можна лише через морський вхід.

Ніде навколо печери немає поступового входу до моря. Щоб увійти в море, потрібно зістрибнути з однієї зі скель.

Щоб відвідати печеру, обов'язково оберіть день без вітру та великих хвиль, щоб море не віднесло вас до скель. Ви побачите мотузку, якою можна піднятися назад.

Точка на гугл-картах.

Піднятися на гору заради найкрасивішого краєвиду на національний парк з висоти.

Цей маршрут підходить практично всім, для сімей, любителів піших прогулянок та любителів активного відпочинку.

Надягніть зручні кросівки, головні убори та візьміть із собою багато води. Будь ласка, не ходіть у похід у шльопанцях. Побережіть себе. Список, що взяти до Хорватії, я написала тут.

У національному парку прокладено безліч пішохідних стежок і є низка вершин із чудовими краєвидами, серед яких виділяється Монтокук.

Оскільки Монтокук є частиною Національного парку Млєт, потрібно купити квиток до національного парку. Влітку 2025 року коштує 25 євро для дорослих та 8 євро для дітей від 8 до 18 років.

Прибуваєте на parking Vrbovica біля Великого озера. Далі просто дотримуйтесь вказівників та вказівників до вершини Montokuc.

Йти приблизно годину від паркування, трохи більше двох кілометрів пологого підйому на висоту 235 метрів над рівнем моря. Стежка пролягає через пишні середземноморські ліси з алепськими соснами, кам'яними дубами та різноманітними ендемічними рослинами.

Дотримуйтесь зазначених стежок і не відхиляйтеся від маршруту, щоб захистити тендітну екосистему парку та себе.

Якщо ви йдете поодинці, повідомте комусь про свої плани. Це простий недовгий похід, але все ж таки краще перестрахуватися, ніж потім шкодувати.

На вершині Монтокук ви побачите дерев'яну оглядову вежу, що чудово підходить для фотографування, відпочинку та насолоди видом на національний парк Млет.

Захоплюючий вигляд: Велике та Мале озера наче на долоні, а вдалині – острови Корчула та Ластово. Відвідати Монтокук на заході сонця і спостерігати, як помаранчева куля занурюється в море, - це особливе враження.

На вершині також знаходиться будинок рейнджерів, які стежать за островом на випадок пожежі.

Спускайтесь у Soline (пів години). Звідти прогулка до Pristanište 2,5 км. А далі або гуляти і купатися в озері, або прямуйте прямо на паркінг Vrbovica за своєю машиною.

Точка на гугл-картах.

Для тих, хто любить і цінує можливість зануритися в історію, помилуватися ландшафтом, побачити інженерний геній і руки майстрів.

Крім бенедиктинців, які керували островом Млєт і залишили на ньому свій глибокий слід, правління Австро-Угорської монархії також залишило сильний слід.

З розпадом Дубровницької республіки Млєт, разом з рештою Хорватії, перейшов під пряму юрисдикцію уряду у Відні, що залишило свій слід у всіх сегментах життя острова, насамперед у розвитку інфраструктури та продуманої політики сталого розвитку.

Віденський двір наприкінці XIX століття хотів навіть евакуювати населення Млєта через часті землетруси і велику кількість отруйних змій, але цього не сталося.

Острів залишився заселеним завдяки барону Шиллінгу і рішенню, прийнятому в 1910 році, завезти на Млєт індійських мангустів, що дозволило винищити змій і перетворити Млєт, колись відомий як «зміїний острів», на місце для безтурботної насолоди божественною природою.

Після того, як Собра була призначена головним портом Млєта і було введено постійне судноплавне сполучення з Трієстом, Котором та Дубровником, почалося будівництво дороги завдовжки 6 км та середньою шириною 2,5 м до адміністративного та економічного центру острова – Бабино Поле.

Хоча пізніше була прокладена асфальтована дорога, частина старої дороги від району Жуковаць до Собра залишилася пішохідною стежкою у її первісному вигляді через недоступність та крутість рельєфу.

Сьогодні цією незайманою частиною Австрійського шляху довжиною 850 м із задоволенням проїжджають туристи та любителі походів.

Подивіться на майстерність та завзятість будівельників у такій місцевості. Зверніть увагу на пагорб у південному кінці дороги. На цьому ретельно вибраному місці, видно з обох боків моря (як з боку протоки Млєт, так і з боку відкритого південного моря), колись майорів прапор Австро-Угорської монархії.

Оскільки Млєт – найзеленіший хорватський острів та національний парк, він знаходиться під суворою охороною, тому всі водні види спорту та розваги обмежені та контролюються.

Найцікавіші місця для сноркелінгу:

1.Велике та Мале озера Нацпарку. Підводне життя обох озер багате і різноманітне. На дні Великого озера є єдиний кораловий риф у Хорватії (koraljni greben) із дерново-кам'янистих коралів (Cladocora caespitosa) на глибині 4-18 метрів. Це один з найбільших у світі та найбільший кораловий риф у Середземному морі. На жаль, підвищення температури моря ставить під загрозу виживання коралового рифу. У 2018 році національний парк почав видаляти інвазивні водорості, які є резидентами тропічних та помірно теплих морів та негативно впливають на біорізноманіття місцевих видів. Ця водорість була вперше виявлена в Середземному морі на початку 20-го століття, а в Хорватії – у 2000 році, і швидко поширюється, як і її негативний вплив на морське життя. На Млєті вона була вперше виявлена у 2004 році. З тих пір національний парк працює над видаленням водоростей, накриваючи їх фольгою, збираючи вручну та пилосося за допомогою підводних насосів, щоб звести до мінімуму їх вплив на кораловий риф та інших диких тварин.

2.Печера Rikavica – назва якої означає «рев», і вона отримала свою назву через гучні хвилі.

3.І печера Одіссея з чистою водою, що ідеально підходить для вивчення підводного життя. Про неї детальніше вище.

Спорядження для снорклінгу можна взяти напрокат на пляжі або в агентстві в містах Помена та Полачє, або купити в кіосках.

У Помені є один дайвінг центр зі школою.

Дайвінг у озерах суворо заборонено.


Деякі місця для дайвінгу на Млєті:

Міль Святого Павла (Pličina Sveti Pavao) на південній стороні острова – тут у 2006 році на глибині 42-44 метра знайшли останки затонулого торгового судна XVI століття. На місці аварії були знайдені гармати, кераміка з турецького Ізніка та срібні монети. Особливості конструкції корабля, а також маркування на гарматах вказували на венеціанське походження, але особливо відрізнявся від усіх раніше знайдених кораблів, що затонули в Адріатиці, його вантаж. Це османська кераміка, яка вироблялася з XV до XVII століття у місті Ізник. Кожен султан мав майстер, який керував гончарними майстернями, створюючи особливі орнаменти з мотивами з Корану, тваринами та квітковими мотивами. Значний розквіт ізнікской кераміки припав на правління султана Сулеймана Чудового.

Крім корабля і вантажу, в ході досліджень було виявлено багато предметів, що дозволяють реконструювати повсякденне життя під час плавання. Керамічне та металеве начиння, знайдене на судновій кухні, свідчить про способи приготування їжі, а кістки тварин – про улюблені страви під час плавання. Також було знайдено бронзовий дзвін, рік виливки якого – 1567. Можна припустити, що саме цього року корабель уперше вирушив у плавання.

Прибережні води Полаче. Це справжня маленька археологічна скарбниця. Знайдено 16 останків кораблів. Підводний світ цього порту, а також навколо прилеглих острівців Оврат, Глават і Масліновац, багатий на гідроархеологічні пам'ятки, тому його люблять дайвери. У супроводі досвідчених місцевих дайверів центру Акватика пірнайте і шукайте амфори, стару кераміку та інші секрети, приховані морем, які залишилися в його глибинах після давніх аварії корабля.

І ще кілька точок:

- Goli Rat
- Vranji Škoj
- Lenga
- Greben Štit
- Odisejeva špilja

Один із найкращих способів дослідити національний парк Млєт – орендувати каное, байдарку або дошку SUP з веслом та вирушити на прогулянку озерами.

По всьому парку розкидано безліч пунктів прокату. Найкраще місце для оренди - район Малі-Міст, звідки легко дістатися до обох озер.

Aloha Mljet, rent a bike/e-bike/kayak

Ціни на оренду каяків та каное починаються лише від 25 євро. Необов'язково до цього вміти користуватися SUP або каное. Саме тут місце, щоб навчитися та запам'ятати свій перший раз.

Якщо це подобається Леонардо ді Капріо, то сподобається вам. У липні 2025 року актора помітили там, він їхав у парку на велосипеді.

У Національному парку візьміть велосипед (або електровелосипед) напрокат хоча б на кілька годин. І в самій Помені, і в парку є кілька пунктів прокату велосипедів.

Стежка національного парку веде до двох сполучених між собою озер. Велосипедна доріжка оперізує весь парк і приводить до солоного озера, де ми зупиняємося, щоб купатися.

Повне коло довкола Великого озера складає близько 9 кілометрів (близько 4 годин). Це переважно рівна місцевість із мінімальним перепадом висот, якою досить легко їхати велосипедом. Ви перетнете два невеликі мости. У кількох місцях по доріжці будуть доступні деякі закуски, хоча я завжди беру з собою багато води.

Детальні веломаршрути островом опубліковані тут. Вони хорватською мовою – увімкніть автоперекладач.

АЗС

Переконайтеся, що у вас є повний бак. Тому що єдина заправка з бензином та дизелем на острові як для автомобілів, так і для човнів розташована в порту Собра. Ось гугл-точка.
Телефон: +385 20 746 233

Для електромобілів є зарядна станція на парковці Національного парку (Врбовиця).

Кредитні картки та готівка

З 1 січня 2023 року Хорватія запровадила євро як національну валюту. У ході в країні лише євро. Не долари, не попередні гроші Хорватії - куни. Лише євро.

У магазинах приймають оплату картками, Google Pay та Apple Pay. А от у пекарнях, барах та ресторанах досі багато де лише готівка. Беріть із собою готівку євро.

Банкомати

Банкомати (хорватською ATM) беруть комісію до 5 євро за одну транзакцію.

Банкомати банків OTP banka, Privredna banka та Euro Bancomat є в таких населених пунктах:

·Собра
·Полаче
·Саплунара

Супермаркет

Найбільше місто на Млеті - Бабино Поле, в ньому живе 270 людей. Тут же єдиний більш-менш великий супермаркет Tommy.

На всьому острові є ще 5-6 маленьких відділень супермаркетів Studenac та Lito Market.

Рибарниця (рибна крамниця) Ribarnica Riba Mljet

Одна в Собрі. Працює, на мою думку, тільки в сезон. Свіжа риба у вівторок та п'ятницю з 8:30 до 13:00.

Як купити рибу, якщо рибарниця не працює?

Якщо ви живете в апартаментах і бажаєте самі приготувати свіжу рибу, виходьте вранці на причали, де місцеві рибалки повертаються на човнах з уловом. Не соромтеся, прямо підійдіть, познайомтеся, і ввічливо запитайте, чи можна у них купити рибу чи домовитись на завтра.

Місцеві фрукти та овочі в Oaza sv.Benedikta (Еко Оазис Святого Бенедикта)

Ферма, виробництво та продаж сільськогосподарської органічної продукції (фрукти, овочі, оливкова олія та вино). Щодня з 8 до 11 та з 17 до 20 (травень-жовтень) +385919228415

Пошта

Єдине відділення пошти у Бабиному Полі працює у будні з 9 до 12.

Аптека

Основну аптечку, всі ліки, які вам можуть знадобитися, візьміть із собою. Єдина аптека (хорватською ljekarna – лікарня) знаходиться в Бабино Полє, Zabrežje 94, 20225, Babino Polje.

Медична допомога

Якщо вам знадобиться медична допомога на острові Млєт, служби екстреної допомоги знаходяться в Бабиному Полі та Говеджарі:

Клініка, Бабіно Поле: +385 20 641 550, гугл-точка

Клініка, Говеджарі: +385 20 744 060, гугл-точка

І є медсестра та лікар у Національному парку Млєт Ambulance Mljet National Park.

Поліція

Якщо вам потрібно зв'язатися з поліцією, ви можете зробити це за універсальним хорватським номером 192. Поліцейська ділянка на острові Млєт знаходиться в Бабиному Полі.

Ось інші телефони та гугл-точки.

Бажаю, щоб вам точно не знадобилася ця інформація.

Ось стаття з нашими порадами про те, де жити на острові. Які вілли, будинки чи апартаменти зняти. І в якому районі острова краще орендувати житло.

У цій статті ми ділимося порадами про те, де недорого зупинитися, або зняти розкішну віллу великою компанією. І даємо адреси найкращих місць на тихому хорватському острові Млєт.

Ось я склала повний список речей, які обов'язково потрібно взяти із собою у відпустку до Хорватії. Особливо якщо ви їдете на такий відокремлений і малорозвинений хорватський острів, як Млєт.

Прочитайте цей список і обов'язково зберіть свою повну аптечку, свої спеціальні звичні продукти (особливі спеції, чай, каву), які точно тут не купите. Взуття для купання і для походів красивими стежками.

Біля дороги в сезон побачите кіоски, де місцеві жителі продають оливки та оливкову олію, варення з інжиру, сушений інжир, рулети з айвовим мармеладом, медом і мигдалем, зацукрований мигдаль, домашній миртовий лікер, ріжковий лікер інжирний лікер, грапу, полиновий лікер, бренді, натуральні соки, трав'яні чаї, лікарські трави.

У національному парку можна купити фірмові футболки на згадку, мішечки з лавандою для сну та шаф, оливкове мило.

В етномузеї «Князів двір» купіть у господині оливкову олію, козячий сир в оливковій олії, мигдаль зацукрований, лікери.

У ресторані Stermasi придбайте одну з їх фірмових пляшок домашньої оливкової олії, яку виготовляють тут же.

Якщо ви до сюди дочитали і хочете дізнатися більше про острів.

Як і у всієї Хорватії, історія неймовірно складна та заплутана. Як ми, українці, говоримо, «буремна». Тут були усі.

Першими жителями Млєта були іллірійці з племені ардія, які прибули на Млєт через порт Прапратно на півострові Пелешац 4000 років тому. Вони заселили Собру та Окукле, які були найближчими до Пелешаца, а потім Полачі та Козариці.

Прибувши на повністю вкритий лісом острів, вони повільно селилися вздовж джерел питної води та з обох боків острівних долин. Вони жили в невеликих будинках, побудованих із сухозиду (я згадувала на початку – це кам'яні стіни, складені без розчину), прикриваючи їх гілками маккії та сосни. Вони займалися тваринництвом, в основному розведенням кіз та овець, полюванням та рибальством.

Перші історичні записи про острові Млєт зробили давньогрецькі моряки, які, пливучи до своїх колоній на островах Корчула, Віс і Хвар, проходили через Млєтський канал і ховалися в затоках Млєта під час сильних південних вітрів.

Греки ховалися в затоках Собра та Полаче через джерела питної води. Немає жодних матеріальних свідчень грецького проживання на Млєті, вважається, що греки навіть не населяли острів, а використовували його для відпочинку і як укриття від негоди. Доказом цього є підводні знахідки грецьких амфор у сучасних портах Окуклє, Собра та Полаче.

Млєт потрапив під владу римлян у 167 р. до н. е. Тоді римляни завоювали територію до сучасної Албанії. Римське правління над Млєтом було номінальним, оскільки іллірійці продовжували піратувати на Млєтській протоці.

Перші конкретні відомості про Млєт зустрічаються у римського письменника Аппіана. У своїй праці De rebus Illyricis Аппіан стверджує, що Октавіан Август зруйнував іллірійське місто Меліт у 35 р. до н. е. через часті піратські напади на римські судна.

Підкоривши собі місцеве населення, римляни у III столітті почали будувати значний палац у затоці Полачє, де мешкав римський адміністратор цього маєтку. Палац також мав оборонну функцію, про що свідчать дві сильні вежі на його кінцях. Згодом поруч із палацом було збудовано дві ранньохристиянські базиліки та термальні ванни, що вказує на те, що крім адміністратора у палаці проживало і духовенство.

Після падіння Західної Римської імперії Млєт деякий час був під владою готовий, а потім візантійців (з 535 р.).

З приходом слов'янського населення узбережжя Адріатичного моря на початку VII століття Млєт став притулком для населення південного узбережжя Далмації та внутрішніх районів. У VII та VIII століттях Млєт знаходився під владою слов'ян з Неретви. Неретванці прийшли на Млєт із півострова Пелешац, як і іллірійці, і збудували своє поселення (перше слов'янське поселення на Млєті) там, де зараз поселення Марановичі.

Бенедиктинські ченці з італійської Апулії заволоділи Млєтом у XI столітті. Вони збудували церкву в дуже короткий термін, оскільки папа Інокентій III у своїй буллі 1198 року згадує монастир Святої Марії як їхню власність.

У 1345 році бенедиктинці звільнили островитян від індивідуальної данини та служби монастиря, зобов'язуючи муніципалітет платити щорічний викуп у 300 перперів. Того ж року було написано Статут Млєта.

У XIV столітті на Млєті посилювався вплив Рагузи – Дубровницької республіки, оскільки ченці та абати монастиря Святої Марії були переважно рагузанськими дворянами.

З 15 листопада 1410 року Млєт увійшов до складу Дубровницької республіки і залишався нею до її скасування 1808 року.

Під час Кіпрської війни (1570-73) загони з Боснійського санджаку спустошили острів, а венеціанці пограбували всю територію Рагузи, включаючи Млєт.

Під час Кандійської війни (1645-69) розбійники з чорногорського Перасту неодноразово розоряли острів.

Після розпаду Дубровницької республіки Млєт опинився під владою Франції, а з 1815 входив до складу Габсбурзької монархії, аж до її розпаду в 1918 році.

Після першої італійської окупації (1918-21) Млєт увійшов до складу Югославського королівства сербів, хорватів, хорватів та словенців.

Наприкінці квітня 1941 року його було окуповано вдруге італійцями. Після капітуляції Італії (1943) він був окупований німецькою армією.

Острів було звільнено у вересні 1944 року. Після війни він став незалежним муніципалітетом (до 1963). А потім увійшов до складу Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія.

І з 8 жовтня 1991 року, на підставі волевиявлення хорватського народу на референдумі про незалежність Хорватії, Млєт став частиною Хорватії.

На острові менше 1000 мешканців та жодного відділення банку.

Одна школа і лише до 8-го класу. Потім діти їдуть вчитися «до міста» – на материк, до Дубровника.

Місцеві, в основному, працюють у короткому сезоні туризму (три літні місяці).

Ті люди, котрі влітку працюють на човнах, охороні природи, водіями у національному парку, взимку працюють на обслуговуванні пожежних доріг.

Багато родин вирощують оливки та роблять оливкову олію. Млетська олія високо цінується. Купуйте її.

Чим ще займаються місцеві? Продуктів сільського господарства на продаж немає. Ви зрозумієте чому – на острові немає рівнин. Майже вся територія острова – пагорби та вертикальні поверхні. Тримають лише мікрогороди для себе.

Незважаючи на обмежені сільськогосподарські ресурси, на Млєті є кілька сімейних ферм (OPG), які постачають в ресторани острова сезонні овочи, фрукти, оливки та оливкову олію.

Збирають на продаж лаванду та лікувальні та пряні трави. Ви як тільки вийдете з порома на Млєті, відразу й назавжди запам'ятайте його тепле повітря, що пахне дикою шавлією, розмарином, фенхелем, лавандою та полином. Так більше ніде не пахне. Цей аромат нам сниться.

Для гастрономічних справ збирають та продають екологічно чистий лавровий лист, чабер, дику шавлію та стручки кероба (Rogač – ріжкове дерево, натуральний підсолоджувач, альтернатива какао).

Сушать інжир (smokva). У Хорватії, як і в інших середземноморських країнах, сушіння інжиру – це багатовікова традиція. Плоди дозрівають у теплі літні місяці. У цю пору року багато сонячного світла та у плодах багато цукру. Тому не дивно, що плоди сушили протягом поколінь, щоб використовувати їх цілий рік.

На Млєті інжир сушать по-особливому - з використанням морської води для стерилізації сушеного інжиру. Це надає фруктам тонкий солонуватий присмак.

Друга особливість сушіння інжиру на Млєті – створення «ланцюжка». Сушений інжир нанизують на нитку і чергують із листям лавра (Laurus nobilis). Це лаврове листя виконує подвійну функцію: воно відлякує комах і надає інжиру додаткового смаку, роблячи його ще смачнішим. Купуйте таке намисто інжиру як сувенір та смачний перекус.

Рибалять: у місцевих водах водяться скорпени, кальмари, восьминоги, морський вугор, лангусти.

На фотографії – улов одного з рибалок, з яким познайомилися: морський вугор та скорпени.

У вересні починається лов кальмарів (Loligo vulgaris). Вони підходять до узбережжя великими групами. Всіх, хто має човен, можна знайти на воді, а ті, хто не має човна, зазнають успіху з берега.

Колись води біля Млєта були сповнені лангустів (Palinurus Vulgaris). Нині дуже мало.

Місцеві також роблять мед та лікери: вишневий: шавлієвий, миртовий, ріжковий та траварицю.

Розчищають кілометри доріжок для пішого та велосипедного туризму, працюють у національному парку Млет.

Є кілька історичних промислів Млєта, які зникли чи майже зникли.

Побачите по острову кам'яні стіни-огорожі сільскогосподарських земель чи пасовищ – зупиніться та придивіться, каміння складене без розчину, насуху.

Стародавнє мистецтво сухої кам'яної кладки у 2018 році внесено до списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Крім розмежування земель, ці сухі кам'яні стіни допомагають боротися з ерозією ґрунту, повенями, лавинами та висиханням. І створюють будинок та екосистему для різних рослин і тварин, що зникають: ящірки, жаби, бджоли.

Крім Хорватії, це традиційне мистецтво існує на Кіпрі, Болгарії, Греції, Іспанії та Швейцарії.

Круглі кошики з ручкою, зроблені з молодих гілок мирту, леприки або дикої оливи. Кошич (кошик) – універсальний традиційний млетський контейнер із лози, який використовувався для всього: від перенесення риби, винограду та оливок до повсякденних потреб. Рибалки несли свою рибу на багато кілометрів під палючим сонцем у кошику, накриваючи її виноградним листям для захисту. Завдяки плетеній конструкції лози кошик забезпечував природну вентиляцію, тому риба залишалася свіжою, незважаючи на спеку. Це справжній маленький прототип холодильника.

Досі є кілька майстринь та майстрів, які плетуть Mljet vrše – традиційні рибальські пастки, яку жителі Млєта використовують із часів іллірійців. Врша - це пастка для риболовлі у формі дзвона висотою близько 1,20 і 1,50 м, для кожної потрібно 400 лозин. У той час, коли мати рибальську мережу було дорого, vrša була королевою рибалок і завдяки своїй економічністі використовувалася як основний рибальський інструмент, який годував жителів острова.

Форма дзвону - це була справжня пастка для риби. У vrša два воронкоподібні входи, через які риба може легко потрапити, але втекти практично неможливо. Ця розумна пастка мала вирішальне значення для виживання багатьох поколінь на острові, і жителі Млєта пишаються нею як символом своєї рибальської традиції.

Зроблена повністю з натуральних матеріалів – із гілок соміни (Juniperus sabina – ялівець козацький). За мінімального догляду вона могла прослужити рибалкам до 20 років.

Спочатку потрібно було зібрати гілки, взимку (січень, лютий) та наприкінці літа (серпень), коли в дереві було найменше соку, бо такі сухі гілки зберігаються найдовше.

Для кожної пастки потрібно 400 прутів, які потім очищали і сортували, відокремлюючи товстіші від тонших, довші від коротких. Потім прути замочували у воді чи морі на три-чотири дні, щоб вони стали більш еластичними і м'якими для в'язання, і тільки після цього починали в'язати.

А які наживки використовують зараз рибалки і що вони дістають із моря в цих пастках – не соромтеся підходити та питати місцевих рибалок. Неважливо якою мовою. Хорвати добре знають кілька європейських мов і зрозуміють українську. І мовою жестів із задоволенням розкажуть вам.

Жінки тут колись самі вирощували шовкопрядів, виробляли шовк-сирець та продавали його. Вишивка шовком також використовувалась для прикрашання національного жіночого костюма острова Млєт.

Млєтська вишивка зустрічається виключно на головних уборах, шкуфіях (škufijia). Головні убори мали своє значення і передавали певне послання, наприклад, статус та вік жінки, призначення костюма (робоче чи церемоніальне), а також демонстрували майстерність вишивальниці. Вишивка виконується переважно червоними нитками, а мотиви виділяються жовтими та зеленими кольорами.

Народний костюм (nošnja) острова Млєт – це стародавній костюм та одне з найкрасивіших вбрань південної Адріатики. Жіночий костюм складається з двох частин: червоної гунджі (спідниці) та білої сорочки.

Вишивка Млєта відрізняється відсутністю порожніх місць, вся частина заповнена. Костюм відображав статус жінки, привід, за яким він одягався, та майстерність жінки у вишивці.

Використання костюма було заборонено в XIX і XX століттях, але в останні десятиліття він був визнаний важливим культурним надбанням острова, і було здійснено кілька ініціатив щодо відродження традиційного одягу. Ті мешканки, кому дістався млєтський костюм від бабусі чи свекрухи, вбираються у свята Святого Власія, Святого Миколая, Успіння Пресвятої Богородиці.