Гастрономічний тур
ОСТРІВ МАДЕЙРА

Сьогодні у нас винно-гастрономічна прогулянка столицею острова - 500-річним містом Фуншал. Ми побуваємо в трьох історичних центрах міста. Дізнаємося про те, за що любили Мадейру Колумб і Черчилль.

Пройдемо вулицею Санта Марія. Одна з найстаріших вулиць у місті стала віднедавна галереєю просто неба. Вулиця розташована в самому центрі історичної частини Фуншала і тягнеться правіше від ринку Mercado de Lavradores до Форту Сантьяго.

З 2010 року у Фуншалі розпочався проєкт "Мистецтво відкритих дверей". Місцеві художники за підтримки влади розписали всі двері на вулиці. Можна провести кілька годин, роздивляючись картини та інсталяції на дверях Санта Марії. І, звісно, тут величезна кількість кав'ярень, арт-галерей, ресторанів і сувенірних магазинів.

Дізнаємося, як формувалася португальська кухня. Як пов'язані гастрономія та історія, що означає "морський" стиль мануеліно в португальській архітектурі. Побачимо кафедральний собор Се (Se Catedral) - перший храм Фуншала.

На обід ми вирушимо в один із найстаріших сімейних і улюблених ресторанів морепродуктів столиці. Там на нас уже чекають рідкісні молюски лапаш, устриці, лобстери на грилі, краби, мідії, вонголе, креветки, риба-меч, риба-папуга.

Про лапаш розповім далі, ми з ними ще зустрінемося. Бо це головна особливість острова.

А поки приготуйтеся до серйозного виклику - тут не подають їжу маленькими порціями!

Після неймовірного обіду продовжимо прогулянку в Тропічному парку Монте.

Помилуємося захопливим краєвидом на Фуншал з його архітектурою і садами, а також на прекрасний блакитний Атлантичний океан, з фунікулера Фуншала. Цей гондольний підйомник за 15 хвилин доставить нас у село Монте, розташоване на вершині пагорба.

У Монте розташований пишний ботанічний сад площею понад 35 000 квадратних метрів, у якому побачимо найекзотичніші рослини, фруктові та кавові дерева, ставки з рибками коі, павичів і тропічні квіти з усього світу.

Прогуляємося одним із найкрасивіших і найнезвичайніших парків Європи.

А ви знали, що найстаріший побудований пам'ятник Христу-Спасителю з розпростертими обіймами, зверненими до океану, розташований зовсім не в Ріо-де-Жанейро, а на Мадейрі? Ранок почнемо біля його підніжжя.

У вас буде дежавю, бо пам'ятник майже ідентичний до знаменитих статуй Христа в Ріо-де-Жанейро і в Лісабоні. Тільки поменше. І побудований, насправді, першим із них.

Статуя Кришту-Рей у Гаражау розташована на оглядовому майданчику з чудовим краєвидом і є роботою французького скульптора Жоржа Серраза. Пам'ятник відкрито 30 жовтня 1927 року. Він дивиться в море і захищає моряків.

Це місце паломництва і відпочинку місцевих жителів.

А сам мис Понта-ду-Гаражау, розташований між Фуншалом і Канісу, так назвали через птахів крячків ("гаражаус" португальською), які гніздяться в цьому районі.

Потім ми з вами побачимо унікальні будиночки перших поселенців Мадейри. Це просто-таки будинки гобітів! Вони називаються casas de colmo (colmo - солома) або casinhas de Santana - від назви містечка Сантана.

І до обіду нас чекають в абсолютно особливому місці. Це ресторан у старовинній кінті на скелі над океаном.

Тут з любов'ю і повагою використовують місцеві продукти.

Спробуємо просту селянську мадеріанську їжу з авторським поглядом.

Наприклад, восьминіг по-португальськи (Polvo à la Lagareiro). Моя найулюбленіша страва з багатої португальської кухні. Восьминіг, запечений із картоплею на оливковій олії. Lagareiro - популярний спосіб приготування морепродуктів, який включає щедру порцію португальської оливкової олії. Правильно приготований восьминіг дуже ніжний і ароматний. Я люблю хорошу португальську оливкову олію, бо вона додає унікального фруктового і трохи гіркуватого смаку.

А ще террин із молочного поросяти та запечений кістковий мозок (для поціновувачів і для тих, хто захоче спробувати).

Кубики з кукурудзяного борошна Milho frito - найвідоміший гарнір або закуска Мадейри, змагатися з нею може тільки батат (солодка картопля). Десерти тут роблять із каштанами і солодким бататом, а морозиво - з мадери...

І в келихах "зелене вино" Vinho Verde, звісно.

Це стереотип, що місцеві жителі п'ють мадеру. Насправді, сухе біле легке молоде вино з континентальної Португалії, регіону Vinho Verde - це те, що п'ють на Мадейрі.

Зеленим це вино називають не через колір. Воно може бути звичайним червоним, білим або рожевим. Найчастіше біле. Це перекладається як "молоде вино", при цьому вино випускається через 3-6 місяців після збору врожаю і випивається незабаром після розливу в пляшки.

Ба більше, трохи такого молодого легкого вина виробляє і сам архіпелаг Мадейра. А точніше, виноградники на острові Порто Санто. Ґрунт у Порто Санто вапняковий, що в підсумку дає набагато більше цукру винограду.

І потім у нас знайомство з мадерою. Побуваємо в найвідомішому і найстаровиннішому будинку мадери. Дізнаємося чому це кріплене вино двічі поціловане сонцем: коли виноград визріває на пагорбах і коли вино витримується в бочках просто неба. Почуємо легенду створення мадери, про сорти винограду, секрети виробництва і витримки, історії про те, як мадера завоювала весь світ.

Ви знали, що вино Мадейри супроводжувало такі історичні моменти, як, наприклад, підписання декларації незалежності Сполучених Штатів Америки? Бо мадера була улюбленим напоєм Томаса Джефферсона, Джорджа Вашингтона та Бенджаміна Франкліна.

Будемо дегустувати, порівнювати, оцінювати, ловити нюанси аромату і просто насолоджуватися!

Зранку кидаємо в сумки купальники. Бо вдень вирушимо засмагати й купатися на яхті!

Але спочатку у нас практичне знайомство з кухнею Мадейри.

Вирушимо на фермерський ринок Mercado dos Lavradores.

Побачимо екзотичні квіти, ще більш екзотичні фрукти, величезні рибини. Родючий ґрунт колишнього вулкана і теплий Гольфстрім творять дива.

Наша подруга Лілібет навчить готувати справжню поншу. Що таке понша - краще пробувати, ніж пояснювати. Це дуже міцний коктейль із меду / тростинної патоки, лимонного/лаймового соку та aguardente de cana (дистильований спирт із цукрової тростини).

Готується за допомогою спеціального інструменту - дерев'яної "калатала" caralhinho.

Це головний і найпідступніший напій острова. Дві мало, три - багато. Після 4-ї понші приїжджі залишаються тут назавжди.

Тут же ми робимо детальну дегустацію з розповіддю, що таке всі ці ануни і драгонові фрукти, папайя (яка тут називається мамау) і бананаси, гібриди маракуйї з бананом, з лимоном, з апельсином, з динею, з ананасом, з томатом (так-так!), стиглі манго, цукровий очерет, місцеві дрібні, дуже смачні банани, дізнаємося, чим ананас відрізняється від абакаші...

Побачимо ешпаду - це риба-шабля. Її ще помилково називають риба-меч, але ні, це інша - більше схожа на щуку. Чорна, вузька, завдовжки в метр і більше, зубаста і оката. Водиться на глибині 800-1000 метрів. Рибалки приманюють її вночі світлом.

Потім у нас кулінарний майстер-клас із місцевим шеф-кухарем. Під керівництвом шефа ми приготуємо дуже смачний мадер'янський обід з черепашками вонголе, восьминогом і запаморочливим десертом. Португальці - великі ласуни!

Приготуємо пудинг із маракуї (Pudim de Maracujá). На острові все з маракуєю. Місцеві жителі роблять з неї коктейлі, морозиво, пироги, соуси до риби, муси і пудинги. Ми будемо їсти якісь страви з маракуєю щодня. І потім сумувати за нею будете. Солодкий смак маракуї (Passiflora edulis), сильний аромат і приємна кислинка роблять цей фрукт ідеальним для десертів і напоїв. Пудинг роблять із м'якоті маракуї, желатину, згущеного молока та вершків.

Обідаємо ми разом із шефом своїми ж стравами і підібраними до них винами.

А потім на приватному розкішному моторному катамарані-яхті вирушаємо в океан купатися і спостерігати за дельфінами, а якщо нам пощастило - то і за китами.

З нами йде професійний гід-біолог, сертифікований Інститутом лісів і охорони природи зі спостереження за китоподібними.

На яхті, звісно, для нас організовано бар із шампанським, вином, пивом, безалкогольними напоями та легкими закусками.

Цей ранок ви запам'ятаєте на все життя. Ми зустрінемо новий день на гірському піку з келихом ігристого і фруктами з приголомшливим видом на океан, що прокидається.

Спочатку з'явиться тільки одна тонка лінія. Лінія вогню, що відокремлює горизонт від неба. Потроху небо додасть і інші кольори. Море хмар під нашими ногами стане ясним. І сонце велично спливатиме з-під хмар нам назустріч і відбиватиметься далеко внизу, в морі.

Такий початок дня може стати радісним початком нового життя, ми впевнені, тому що ця зустріч із сонцем на вершині острова - одна з найкращих емоцій на Мадейрі.

Вдень на нас чекає прогулянка однією з найстаріших аристократичних садиб міста Фуншала. Ми покажемо вам унікальне місце, де живе дух історії. Маєток свою історію розпочав ще у 18 столітті. У різний час кінта належала відомим французьким і британським родинам. Під час наполеонівських воєн генерал Бересфорд, командувач британськими військами на острові, зробив цей будинок своєю резиденцією. І, уявіть, його буфет все ще прикрашає ресторан кінти.

Ми прогуляємося парком маєтку - кінти, насолодимося краєвидами на місто, порадіємо красі чудових квітів Мадейри.

На терасі кінти місцевий шеф-кухар накриє нам витончений обід із фамільним посудом і легкими та красивими стравами.

А потім їдемо спробувати ще одну визначну пам'ятку острова - ром із цукрової тростини (Aguardente de Cana).

Колись Мадейра була монополістом з постачання цукру до Європи. Але сьогодні майже вся цукрова тростина на острові використовується для виробництва меду з цукрової тростини (патоки) і спирту.

Традиційна "вогняна вода" Aguardente de Cana 50% виробляється кількома старими фабриками в селі Кальєта шляхом алкогольної ферментації та дистиляції соку цукрової тростини "гуарапа".

Ух, сьогодні насичений день!

Ми дізнаємося, чому Вінстон Черчилль вибрав рибальське село на Мадейрі для пленерів. І як місцеві рибалки виманюють рибу ешпаду з глибини у 800 метрів.

Спробуємо "Нікіту" - дивовижний коктейль, який винайшли в цьому селі і дізнаємося його історію. Це коктейль із пива, білого вина, ананасового соку і морозива. Дике поєднання, але смачно.

Будемо тремтіти від страху і захоплення, ступаючи на скляну підлогу оглядового майданчика на мисі Кабо Жирао на висоті 580 метрів над рівнем моря.

Обідаємо в ресторанчику на самому березі. У меню у нас сьогодні: вінью верде (сухе легке зелене вино), ароматні лапаш (одностулкові молюски, які подають на стіл у розпеченій пательні, залиті часником, лимоном і вершковим маслом), філе риби ешпади з бананом або маракуйєю (традиційна страва острова), смачнючі булочки bolo de caco.

І все це просто над натуральними лавовими басейнами.

Навряд чи ви таке бачили раніше. Низка природних басейнів, утворених вулканічною лавою на бурхливій береговій лінії.

Купатися в них можна тільки, якщо дозволяє погода. І буйний Атлантичний океан. Оскільки це північна частина острова, тут часто буває шторм. Басейни часто закриті. Але вид вражаючий.

Ми не будемо покладатися на погоду і намагатися скупатися в лавових басейнах.

Адже наш готель розташований на півдні острова на першій лінії біля океану зі своїм захищеним входом у воду. Тож ми з вами купаємося щодня у себе в комфортних умовах.

Зранку купаємося в океані або в басейнах готелю, засмагаємо і відпочиваємо. Потім їдемо гуляти банановою плантацією.

Мадейра є великим виробником бананів. Ви будете вражені кількістю бананових плантацій на острові. Банани в основному ростуть на сонячному південному узбережжі острова. Ми з вами їдемо на найбільшу плантацію на острові, де можна прогулятися між банановими рослинами. Приготуйтеся до тропічної атмосфери!

Дізнаємося, як виглядає процес вирощування бананів.

А потім приїдемо до реліктового лаврового лісу. Він, справді, виглядає, як у фільмі. Без фільтрів і спецефектів. У трохи містичному тумані звуки просто тонуть, і вже через 5 метрів не видно попутників. Лаурісільва - лавровий ліс - з 1999 року охороняється ЮНЕСКО через унікальні рослини, які вже зникли на решті частини земної кулі.

Лаурісільва, що утворилася понад 50 мільйонів років тому в кайнозойську еру, вважається одним із 7 природних чудес Португалії. Під час останнього льодовикового періоду цей ліс вижив тільки в географічному районі Макаронезії (острови Мадейра, Азори, Канари і Кабо-Верде). З них Мадейра - регіон з найбільшою площею Лаурісільви (близько 22 тисяч гектарів).

Деякі дерева тут сягають висоти в 40 метрів. Крім стародавніх лаврів тут ростуть герані та орхідеї, а також рідкісні фоладо і перадо.

А потім на вечерю на нас чекає найсмачніша ешпетада на острові.

Ешпетада - традиційний шашлик з яловичини, який смажать на лаврових гілках на відкритому вогні - головна страва на Мадейрі.

Для ешпетади м'ясо шийного відділу не маринують, тільки рясно посипають великою сіллю з часником і свіжим лавровим листом і відправляють на розпечене вугілля. Температура і будова печі відіграють роль. Лаврові гілки - теж не декорація. Вони дають аромат. Шашлик готується всього кілька хвилин.

А ще для нас тут приготують м'ясо чорної іберійської свині. Розповім про її відмінності від звичайних свиней, про те, як вибирати хамон іберіко або його португальський варіант презунту.

І шеф зробить для нас курку пірі-пірі (Frango piri piri). Ця страва з'явилася на півдні континентальної Португалії, в регіоні Алгарве. Але зараз ви знайдете її в ресторанах по всій Португалії. У тому числі, і на Мадейрі. Курка-гриль, маринована з гострим перцем Malagueta, часником, оливковою олією, лавровим листом, сіллю, оцтом або лимоном і паприкою. Зазвичай подається з чіпсами та салатом.

Цю нашу теплу і веселу вечерю з друзями на острові ви запам'ятаєте надовго!