Гастрономічний круїз
ХОРВАТІЯ
НА ВЕЛИКІЙ ЯХТІ

У літаку займайте місця біля вікна. Вже під час підльоту до Задара ви будете думати, що це ілюзія – не буває такого синього моря. Ми зустрічаємо вас в аеропорту Задара. Знайомимося, обіймаємося і їдемо в яхтовий порт.

Хто прилетить рано, разом відразу обідаємо і піднімаємо перший келих. Рибний суп і паста з лангустинами прямо біля води – починаємо знайомство з хорватською морською кухнею!

Реєстрація починається о 14:00. Піднімаємося на борт нашої яхти, знайомимося один з одним і з екіпажем. Розміщуємося в каютах.

І вирушаємо на пішохідну екскурсію по місту під захистом ЮНЕСКО Задару.

Задар колись був найбільшим містом-фортецею Венеціанської республіки, а його міські стіни були важливою частиною складної системи оборони.

Міські стіни Задара, разом з п'ятьма іншими елементами венеціанських оборонних споруд XVI і XVII століть, розташованими на території сучасної Хорватії, Італії та Чорногорії, були включені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 2017 році як видатний пам'ятник сучасної морської фортифікаційної системи.

Найбільш вражаюча частина стін – Земельні ворота, головний історичний вхід до міста, побудований в 1543 році Мікеле Санмікелі, відомим венеціанським архітектором. Одна з найкращих пам'яток епохи Відродження у всій Далмації, що відрізняється тріумфальною аркою, центральним проходом і двома меншими бічними арками для пішоходів.

Ми побачимо Римський форум I століття і культову церкву Святого Доната IX століття.

Помилуємося більш ніж 30 церквами, палацами і віллами, розташованими в Старому місті, а також сучасними чудесами, такими як Морський орган, що грає музику, живлячись енергією моря, і світлова інсталяція «Привітання Сонцю», що працює на сонячній енергії.

А ввечері у нас перша спільна вечеря на борту. Піднімаємо келихи за пригоди, що розпочалися!

Розповім вам, що таке далматинська кухня – це середземноморська. Вона базується на вині, оливковій олії та оливках, часнику, ароматних травах, морепродуктах і овочах.

Шавлія, лавровий лист, чебрець, розмарин, орегано, м'ята і базилік. Багато цибулі: часник, томати, блитва (листовий буряк мангольд), баклажани, томати, солодкий перець, цукіні. Біле і червоне сухі вина. Багато риби і морепродуктів. Паста, рис і білий хліб. З м'яса – свинина, телятина, ягнятина і курка.

Спочатку вам буде здаватися, що майже таку саму страву ви куштували в Італії / Іспанії / Греції / Туреччині. Але через деякий час ви все-таки відчуєте самобутність хорватської прибережної кухні.

Я склала нашу гастрономічну програму так, щоб протягом тижня ми спробували всі найкращі та особливі страви Далмації.

Першу ніч яхта проведе в порту Задара. Тут немає ніякої хитавиці, щоб наш вестибулярний апарат перелаштувався, що ми вже не на твердій землі.

Хіба сьогодні не найкращий ранок у житті?

Прокидаємося і насолоджуємося неспішним ранком на борту. Ми починаємо подорож на південь Далмації.

Перший сніданок на борту. Перший келих ігристого за неймовірні пригоди. Перші бризки в обличчя і захват від виходу з порту.

Снідаємо, милуючись видами узбережжя, а потім капітан вибирає мальовничу бухту для купання і веселощів.

Обідаємо на борту, після чого ми пришвартуємося в Скрадині і відвідаємо Національний парк Крка – знамените пишне диво природи з водоспадами, пішохідними стежками і смарагдовими басейнами.

Nacionalni park Krka названий на честь річки Крка (давньогрец. Kyrikos), яку він оточує.

Кришталево чисті води національного парку Крка роблять його одним з найпопулярніших місць в Хорватії.

Пізніше вдень ми продовжимо шлях до стародавнього прибережного міста Шибеник, прибувши туди ближче до вечора.

Екскурсія з гідом познайомить нас з головними визначними пам'ятками міста, включаючи внесений до списку ЮНЕСКО собор Святого Якова і атмосферне старе місто.

Чотири фортеці були стратегічно розташовані по всьому місту, що робило його неймовірно зручним для оборони протягом всієї історії. Він так і не був завойований Османською імперією.

Шибеник в XI столітті був згаданий в грамоті хорватського короля Петра Крешимира IV від 1066 року. Через це він отримав прізвисько місто королів або «Крешимирів град».

Увечері ми з вами вечеряємо у відомому чарівному рибному ресторані Шибеника.

Я попрошу особисто шеф-кухаря приготувати спеціально для нас мою улюблену бузару.

Морепродукти в стилі бузара (na buzaru) – тобто, приготовані з часником, білим вином і петрушкою.

Це можуть бути мідії – дагне (dagnje na buzaru). І лангустини – шкампі (škampi na buzaru).

І може бути уточнення «на црвено» (na crveno) – по-червоному, тобто з томатами і цибулею. І «на біло» (na bijelo) – по-білому, тобто без томатів.

Що може бути більш літньою і морською стравою, ніж бузара?
На нас чекають великі гарячі каструльки з бузарою з лангустинами, мідіями і креветками і відерця з крижаним холодним білим хорватським вином.

Як готувати бузару і як вибирати хорватські вина – розповім за вечерею.

Оскільки ми щоночі спокійно стоїмо в портах, то можемо гуляти на вечері в стародавніх містах скільки завгодно.

Вранці розслаблено снідаємо на борту і виходимо з Шибеника в бік Трогіра.

Входимо в стан «дольче фар нієнте» – солодке неробство. Тому що до цього моменту у нас вже відключається відчуття контролю, тривог і вічного занепокоєння. Ми поза часом. Ми в морі.

Звичайно, вдосталь купаємося у відкритому морі і засмагаємо на sun deck по дорозі.

Наша яхта перетворюється на тихе притулок між пригодами, де можна поспати в шезлонгу або позасмагати з коктейлем в руках. Або посидіти в джакузі.

Але у нас з вами сьогодні не тільки розслаблення на борту, а й практична лекція.

Я проведу лекцію і професійну дегустацію «Як розбиратися в оливковій олії»

• як читати етикетку оливкової олії в супермаркеті,
• як вибирати олію,
• які олії кращі або гірші і чому,
• чим відрізняються олії з Хорватії, Італії, Іспанії, Греції,
• чи можна смажити на оливковій олії,
• правильна професійна дегустація 5-7 зразків олій з різних країн, з оцінкою від мене

Потім обідаємо на борту. І припливаємо до Трогіра.
Ще одна перлина Хорватії, місто Трогір часто називають «мініатюрною Венецією».

Але я вважаю, що це його знеособлює.

Трогір чудовий і унікальний сам по собі. Об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з більш ніж 2000-річною історією — це жива галерея романської та ренесансної архітектури.

Йдемо на екскурсію з гідом, щоб дослідити його чарівні вулиці та історичні пам'ятки.

Трогір побудований на невеликому острові між материковою частиною Хорватії та островом Чіово.

Прогуляємося його вузькими брукованими вуличками та чарівною пристанню для яхт. Відвідаємо його собор Святого Лаврентія 13-го століття, в якому знаходиться ренесансна каплиця Святого Іоанна і 140-ступенева дзвіниця, з якої відкривається 360-градусний вид на Трогір і блискуче узбережжя Адріатичного моря.

Звичайно, греки прийшли сюди раніше, в III столітті до нашої ери, потім свій внесок зробили римляни і візантійці; лише в XIV столітті нашої ери Венеція ненадовго заволоділа Трогіром, перш ніж остаточно взяти його під свій контроль в 1420 році і правити ним майже 400 років. На цьому компактному просторі — всього 500 метрів зі сходу на захід — знаходиться прекрасно збережена колекція романської, барокової та ренесансної архітектури. Не дивно, що Старе місто Трогіра включено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з 1997 року.

Увечері стародавнє місто сяє під зоряним небом, а на борту нас ошатних і красивих вже чекає капітан на особливу вечерю в супроводі живої музики. Зовсім вже вечірніх нарядів не потрібно, але свої найкрасивіші літні та легкі сукні ось сюди і беремо. І свої красиві, щасливі та безтурботні посмішки, в першу чергу.

Ніч проводимо на стоянці в порту в Трогірі.

Відправляємося в плавання до найсонячнішого і найдовшого острова Адріатики – Хвару.

По дорозі купаємося біля мальовничих островів Паклені – це ланцюг з одинадцяти островів, розташованих недалеко від узбережжя Хвару. Деякі з них незаселені.

Обідаємо на борту запеченою рибою і салатами.

І ось він – чудовий острів Хвар. Найгучніший, наймодніший. Тут стоять найдорожчі мегаяхти і сюди прагнуть всі.

Тільки за останні роки сюди на своїх яхтах заходили на вечерю і відпочинок Бейонсе, принцеса Монако Кароліна, Єва Лонгорія, Кевін Спейсі, Гвінет Пелтроу, Міхаель Шумахер, Джордж Клуні і навіть принц Чарльз.

А ми з вами йдемо на пішохідну екскурсію по місту Хвар – однойменній столиці острова.

Історія Хвара багата: острів тисячі років був центром торгівлі і культури Адріатичного моря.

Побачимо собор епохи Відродження, його оригінальну дзвіницю і найстаріший в Європі громадський театр, заснований в 1612 році.

Піднімемося на горбисту фортецю, звідки відкриваються захоплюючі види на гавань і навколишні острови.

Придбаємо ароматні сувеніри. Острів Хвар славиться своїми лавандовими полями, і лавандова олія або ароматичні мішечки є дуже поширеними сувенірами. Як і мережива з агави, виготовлені вручну монахинями з бенедиктинського монастиря, або місцевий мед з особливим смаком.

Поговоримо про хорватське виноробство, оскільки я на вечерю підготую найцікавіші вина Хвара.

Далматинські острови заселені вже тисячі років. Тут пройшли різні цивілізації – від греків до римлян, австро-угорської корони, дві світові війни і «полегшений комунізм». Вже тридцять років Хорватія є членом Європейського союзу, єврозони та Шенгенської угоди. Незважаючи на всю різноманітну історію, сполучною тканиною завжди було вино.

З моменту проголошення незалежності Хорватії в 1990-х роках ростуть і модернізуються приватні виноробні.

Основні далматинські сорти винограду:

· червоний Плавац Малі,
· червоний Трибідраг (батько зінфанделя)
· білий Пошип,
· білий Прча,
· білий Богдануша

Увечері я, звичайно, вже організувала для нас вечерю від шефа в найкрутішій і найсмачнішій конобе. Я ж місцева, розбираюся, де «пафосне місце для одноразових туристів», а де смачно.

Сьогодні у нас на вечерю те саме легендарне чорне різотто з чорнилом каракатиці (crni rižot s tintom sipa), кальмарами та іншими морепродуктами, зазвичай, з молюсками (мідії або вонголе).

А потім ніч для найміцніших духом вільна для знайомства з бурхливим нічним життям Хвара, де на вас чекає безліч дискотек і барів.

Ніч стоїмо на Хварі.

Після сніданку ми відпливаємо з Хвара і вирушаємо до Вісу, одного з найцікавіших островів Хорватії.

Серед островів центральної Далмації острів Віс знаходиться найдалі від материка.

По дорозі ми насолодимося освіжаючим купанням у тихій бухті, після чого нас чекає обід на борту.

У другій половині дня ми прибуваємо до міста Віс, місця, де давня історія поєднується з військовою містикою.

До кінця 1980-х років весь острів Віс був закритою військовою югославською базою. Звідси всього 160 км до Італії.

Через своє стратегічне розташування як найзахіднішої точки колишньої Югославії, Йосип Броз Тіто використовував Віс як свою військову базу під час Другої світової війни.

Пізніше Віс став головною військово-морською базою Югославії, поки не був покинутий в 1989 році, залишивши після себе підземні тунелі, бункери і затоку для підводних човнів.

А зараз він став популярним туристичним напрямком завдяки тому, що тут зняли голлівудський хіт «Mamma Mia 2».

Віс – це райські бухти з білою галькою і простота.

Інжир, цитруси, ріжкове дерево, агави і хвоя, квіти всіх відтінків і запахів.

Через те, що він був югославською військово-морською базою, Віс десятиліттями залишався закритим для туристів, зберігаючи свою автентичність.

Тут залишилося Середземномор'я таким, яким воно було колись.

Симпатичні рибальські тихі села і старе місто Віс, розташоване вздовж підковоподібної бухти. Воно виросло недалеко від руїн стародавньої Ісси, першого міського поселення в Хорватії.

У другій половині дня у нас дегустація вин у сімейній виноробні, унікально розташованій у колишньому військовому тунелі.

Виноробство з'явилося порівняно недавно, оскільки острів довгий час був ізольований, і знадобилося багато часу, щоб залучити постійних мешканців, які не є корінними жителями острова.

Основні вина – червоні та рожеві на основі сорту Плавац Малі та білі вина з місцевого сорту Вугава.

Ніч проведемо в порту Віса або Коміжі (за наявності місць), обидва порти пропонують справжнє знайомство з характером острова.

На затишну вечерю нас чекають в оповитий виноградом дворику місцевої коноби. Будемо насолоджуватися соковитим смаженим на вугіллі морським лящем, дивлячись на різнокольорові рибальські човни, що погойдуються на хвилях.

Рано вранці ми вирушаємо на сусідній острів Бішево, де знаходиться зачаровує Блакитна печера – природне явище, яке найкраще спостерігати в ранковому світлі (якщо дозволить погода – на це ми вплинути не зможемо).

Печера Модра-шпиля («Блакитна печера») всередині має невимовний сріблясто-блакитний колір.

Сонячні промені, що проникають через єдину тріщину в печеру, відбиваються в морі, створюючи неймовірні світлові ефекти.

Вона дуже схожа на італійську печеру на острові Капрі, але набагато більш зачаровує. Печера відкрита для відвідування з 1884 року, і дістатися до неї можна на човні. У сонячний день і при спокійному морі, особливо близько полудня, сонячні промені проникають через підводний канал, відбиваються від дна і освітлюють печеру блакитним світлом, а предмети у воді набувають сріблястого відтінку.

Після цього продовжимо шлях на південь, зупиняючись, щоб скупатися і пообідати на борту.

І в другій половині дня ми прибуваємо на острів Корчула в однойменне місто Корчула, середньовічну перлину, оповиту кам'яними стінами і легендами.

Корчула – батьківщина Марко Поло і земля, за яку боролися фінікійці, греки, римляни, слов'яни, Венеція, Генуя і Дубровник, Австро-Угорська імперія, Наполеон Бонапарт і італійці.

На острові кілька містечок і сіл і цілих 16 тисяч жителів – це для хорватських островів велике населення. Столиця острова так і називається Корчула. Її заснували в 13 столітті.

Йдемо на прогулянку. Середньовічна далматинська архітектура, білі, витерті століттями кам'яні стіни, червона черепиця, оборонні стіни і вузькі вулиці, гладкі бруківки на дорозі.

І хорвати стверджують, що саме тут народився Марко Поло. Знаменитий мандрівник був одним з перших, хто не тільки здійснював, але і барвисто описав торгівлю з Близьким Сходом, Китаєм, Японією, Індією, Шрі-Ланкою, Південно-Східною Азією і східним узбережжям Африки.

Але і без Марко Поло в історії Корчули повно цікавих особистостей. Острів був під владою фінікійців, греків, римлян, слов'ян, Венеції, Генуї, Дубровницької республіки, Австро-Угорської імперії, французів, італійців, Югославії...

У столиці острова ми побачимо кафедральний собор Святого Марко, Палац і скарбницю єпископа, прогуляємося вузькими «венеціанськими» вуличками Корчули, знайдемо символи Венеціанської республіки – крилатих левів.

А ввечері за вечерею будемо пити місцеве вино.
Корчула знаменита виноробними традиціями. Тут виробляються наші улюблені хорватські білі вина з сортів Грк і Пошип.

Вечеря на Корчулі – це гімн далматинської кухні. Оливки і сири, в'ялений пршут і мариновані анчоуси, риба і морепродукти, баранина і овочі, шавлія, лавровий лист, чебрець, розмарин, орегано, м'ята і базилік.

Але головне, що потрібно спробувати в Хорватії – це найвідоміша далматинська страва – запечена восьминога (Hobotnica ispod Peke). Кульмінація нашого гастромаршруту

Ispod peke – традиційний спосіб приготування м'яса або восьминога на вугільному барбекю. Страву накривають куполоподібною чавунною кришкою і засипають вугіллям зверху. Восьминіг готується повільно (2,5 години) у власному соку з овочами і стає найм'якшим з усіх можливих.

Його потрібно замовляти заздалегідь, кухареві потрібно 3 години на приготування. Готують мінімум на 2 особи. Ні закусок, ні десерту в цю вечерю замовляти не варто – страва самодостатня і величезна.

На острові Корчула у нас є улюблена, перевірена роками таверна. Сюди ми ходимо їсти восьминога. І тому в нашому гастрономічному круїзі саме тут ми влаштовуємо вечерю заради цього восьминога.

Місцевий кухар каже, що в кожному регіоні Далмації (південній частині узбережжя Хорватії) є невеликі відмінності в рецепті.

Але найчастіше разом з восьминогом готуються ось такі овочі:

· картопля – вона виходить такою ароматною і м'якою, що люди часто сперечаються за добавку.
· цибуля і морква – підтримують солодкість восьминога.
· невеликий розрізаний навпіл помідор для кислоти.
· для смаку і аромату: найкраща оливкова олія, часник, розмарин і лавровий лист, трохи білого вина.

Підливу потім обов'язково вимакувати домашнім хлібом.

Які вина я замовлю до восьминога:

· З червоних – молодий плавац (Plavac – місцевий далматинський сорт).

· З білих Пошип Чара (Posip Cara) – легендарне вино острова Корчула, з селища Чара.

За класичними правилами поєднання їжі та вина, вони повинні бути рівними один одному за інтенсивністю смаку. Восьминіг досить інтенсивний, тим більше з томатом у складі страви. Тому і вино не повинно загубитися на його тлі.

Вранці виходимо з Корчули і йдемо в «Королівську гавань». Хто дивився «Гру престолів», відразу впізнає силует Королівської гавані, яку знімали в чудовому Дубровнику.

По дорозі від душі купаємося і веселимося в морі. Потім солодко дрімаємо в шезлонгу.

А тим часом вже показалися вражаючі стіни Дубровника. Найкращий спосіб дістатися до Дубровника – саме з моря.

Під час обіду на борту насолодимося краєвидами цього «раю на землі», як його описав Джордж Бернард Шоу.

Після швартування у нас екскурсія Старим містом з гідом.

Як ви знаєте, Дубровник був знімальним майданчиком для культового серіалу «Гра престолів».

Дубровник перетворився з туристичної столиці Хорватії на справжню столицю Вестероса. Постійні зйомки, мільйони фанатів.

Наш місцевий гід розповість, як проходили знімальні дні і які знаменитості люблять Дубровник.

Почуємо міфи і легенди багатої Дубровницької республіки, яка змагалася навіть з Венецією.

Піднімемося на канатній дорозі на гору Срдж, щоб помилуватися панорамними видами міста і Елафітських островів.

Це наш фінальний порт. Ніч стоїмо в Дубровнику.

Святкуємо завершення пригод вечерею в класному місцевому ресторані.

Я дуже постараюся, щоб нам на фінальну вечерю доставили дуже рідкісні і делікатесні європейські плоскі устриці зі Стона.

Розповім, чим вони відрізняються від звичних нам тихоокеанських і як і де їх вирощують.